Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра товарознавства та експертизи непродовольчих товарів

Кафедра товарознавства та експертизи харчових продуктів

Кафедра торговельного підприємництва

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою КНТЕУ

(пост.____ від __.__.2014 р.)

Ректор

___________________А.А. Мазаракі

РОБОЧА ПРОГРАМА КОМПЛЕКСНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Частина 2

ВИРОБНИЧИЙ ТРЕНІНГ

освітньо-кваліфікаційний "бакалавр"

рівень

галузь знань 0305"Економіка та підприємництво"

напрям підготовки "Товарознавство і торговельне

підприємництво"

Київ 2014

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено

Автори: Осика В.А., канд.техн.наук, доц.,

Самойленко А.А., канд.техн.наук, доц.

Романенко О.В., канд.техн.наук, доц.

Черняк Л.В., канд.техн.наук, доц.

Ващенко В.В., канд.техн.наук, доц.

Торопков В.М., канд. екон. наук, доц.

Григоренко Т.М., асистент

Робочу програму комплексної виробничої практики (частина 2 виробничий тренінг) розглянуто і схвалено на засіданнях кафедр товарознавства та експертизи харчових продуктів 02 квітня 2014 р., протокол № 19, товарознавства та експертизи непродовольчих товарів __________________________________, торговельного підприємництва

____________________________________

Рецензенти: Сидоренко О.В., д-р.техн.наук, проф.

Мокроусова О.Р., д-р техн.наук, проф

Н.Б. Ільченко, канд. екон. наук, доц.

Навчально-методичне видання

РОБОЧА ПРОГРАМА КОМПЛЕКСНОЇ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Частина 2

ВИРОБНИЧИЙ ТРЕНІНГ

освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр"

галузь знань 0305"Економіка та підприємництво"

напрям підготовки "Товарознавство і торговельне підприємництво"

ВСТУП

Відповідно до вимог Галузевого стандарту вищої освіти в Україні обов'язковим елементом освітньо-професійної підготовки студентів навчальних закладів усіх рівнів акредитації є практична підготовка. Зміст практики визначається вимогами, що висуваються "Варіативною частиною освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра напряму підготовки "Товарознавство і торговельне підприємництво". Вона повинна відповідати освітньо-професійній програмі підготовки фахівця, а також враховувати специфіку галузей економіки, в яких працюватиме випускник після закінчення навчання, особливості підприємств, що є базами практики.

Однією з провідних частин наскрізної практичної підготовки студентів КНТЕУ є комплексна виробнича практика студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр".

Комплексна виробнича практика є завершальним етапом практичної підготовки студентів з базової освіти і логічним продовженням навчальних курсів, що розглядають питання товарознавчо-маркетингової, планово-економічної, комерційної, організаційно-технологічної та управлінської діяльності торговельних підприємств.

Комплексна практика складається з двох основних частин – навчального (протягом 1-2 семестру 4 року навчання) та виробничого тренінгу (тривалістю 3 тижні наприкінці 2 семестру 4 курсу).

Навчальний тренінг студенти проходять у Центрі навчально-тренінгових фірм КНТЕУ, у якому змодельована господарсько-фінансова діяльність віртуального торговельного підприємства. Виробничий тренінг передбачає проходження практики студентами на провідних підприємствах України та міста Києва.

Відповідно до навчального плану загальний обсяг часу на проведення навчального тренінгу складає 54 год., в тому числі аудиторних - 36 год., що передбачає проведення 8 тренінгових занять по 4,5 год. кожне.

Відповідальним за проведення навчального тренінгу є Центр навчально-тренінгових фірм (ЦНТФ) - самостійний структурний підрозділ університету, основною метою діяльності (відповідно до затвердженого ректором КНТЕУ Положення) є організація практичної підготовки студентів університету та його навчальних закладів.

1. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПРАКТИКИ, ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Метою виробничого тренінгу є поглиблення та закріплення студентами теоретичних знань та набуття необхідних навичок і досвіду роботи у галузі товарознавчої, маркетингової та комерційно-управлінської діяльності, опанування торговельно-технологічними процесами, що здійснюються в торговельних підприємствах в сучасних умовах.

Відповідно до компетентностей, що зазначені у кваліфікаційній характеристиці бакалавра з товарознавства і торговельного підприємництва, студенти під час проходження виробничого тренінгу повинні навчитися самостійно здійснювати пошук потрібної інформації про стан роботи підприємства на ринку товарів та послуг, аналізувати її, виявляти основні фактори, що обумовлюють фактичний стан діяльності підприємства, розкривати основні тенденції його розвитку, пояснювати їх, розробляти науково обгрунтовані висновки та пропозиції щодо підвищення ефективності товарознавчо-маркетингової діяльності підприємства.

Під час проходження практики студенти знайомляться з реальними задачами, які необхідно вирішувати в умовах існуючих інформаційних, нормативних та ресурсних обмежень, набувають навички, якими повинен володіти випускник КНТЕУ – бакалавр напряму підготовки "Товарознавство і торговельне підприємництво".

Крім того, при проходженні виробничого тренінгу студент має ознайомитись із специфікою товарознавчо-маркетингової та комерційної діяльності підприємства – суб’єкта тренінгу, його організаційною структурою, станом управління діяльністю підприємства загалом.

Комплексна виробнича практика проводиться у підрозділі підприємства, який виконує товарознавчо-маркетингові або комерційні функції (у торговельному або товарному відділі, відділі маркетингу або збуту).

З метою забезпечення виконання завдань комплексної практики і більш повного усвідомлення студентами функцій і завдань торговельного підприємства на ринку товарів та послуг студенти під час проходження практики також повинні ознайомитися з роботою інших структурних підрозділів підприємства – планово-економічного відділу, відділі кадрів, бухгалтерії, товарних секцій, складів та ін.

2. ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Відповідно до Положення про проведення практики студентів КНТЕУ загальне методичне керівництво виробничою комплексною практикою здійснюють кафедри товарознавства та експертизи харчових продуктів, товарознавства та експертизи непродовольчих товарів, торговельного підприємництва.

При етапі проходження виробничого тренінгу студент має ознайомитись із специфікою господарсько-фінансової діяльності підприємства – об'єкта тренінгу, його організаційною структурою, станом управління діяльністю підприємства загалом.

Виробнича комплексна практика (виробничий тренінг) проводиться за навчальним планом на підприємствах різних форм власності, видів господарської діяльності, організаційно-правового статусу, які є юридичними особами і функціонують на ринку не менше двох років та здійснюють торговельну, виробничо-торговельну, посередницьку, оптово-збутову та інші види діяльності. Підприємства мають відповідати сучасним вимогам, тобто мають застосовуватись передові форми та методи управління й організації планово-економічної роботи, комерційної і маркетингової діяльності, бухгалтерського обліку, впроваджуватись прогресивні технології виробництва, організації праці та управління. Крім того, штат має бути укомплектований висококваліфікованими фахівцями, здатними створити відповідні умови студентам у здобутті професійних навичок.

З такими підприємствами – базами практики КНТЕУ завчасно укладає договори на її проведення за формою, наведеною у дод. А. Вибір підприємств і розподіл студентів здійснюється випусковими кафедрами з урахуванням напрямів їх науково-дослідної роботи, а також тематики курсових робіт. Студенти можуть також самостійно підбирати для себе базу практики й пропонувати її для проходження виробничого тренінгу за наявності належними чином оформленого паспорта підприємства (дод. Б). Студенти спеціальності «Товарознавство та експертиза в митній справі» проходять стажування згідно із замовленнями.

Розподіл студентів за об’єктами практики і призначення керівників від університету здійснюється випусковими кафедрами товарознавства та експертизи харчових продуктів, товарознавства та експертизи непродовольчих товарів, торговельного підприємництва, погоджується з деканом та навчальним відділом і оформлюється наказом ректора.

Перед початком практики студент повинен одержати на випусковій кафедрі індивідуальне завдання з науково-дослідної роботи, у деканаті – щоденник і пройти інструктаж щодо порядку проходження практики.

До керівництва виробничою комплексною практикою (виробничий тренінг) студентів залучаються досвідчені викладачі випускових кафедр. В узагальненому вигляді керівництво практикою викладачами полягає у видачі студентам індивідуальних завдань та необхідних інструкцій щодо практики, а також наданні щотижневих (за графіком) консультацій в університеті, перевірці та прийомі звітів з практики.

Керівництво студентами-практикантами на об'єктах практики здійснюють керівники підприємств, їх заступники, начальники фінансово-економічних та планових відділів, провідні економісти та інші кваліфіковані спеціалісти у сфері міжнародної економіки, що мають повну вищу освіту.

Перелік функцій керівника виробничої комплексної практики (виробничий тренінг )від університету:

.оцінка відповідності бази практики основним завданням, що передбачені робочою програмою практики;
.проведення всіх організаційних заходів перед відправленням студентів на практику, забезпечення робочою програмою практики;
.проведення разом з деканатом установчих зборів студентів, які направляють на практику;
.складання календарного плану і графіку виконання завдань, які передбачені робочою програмою практики;
.формування завдань студентам-практикантам щодо збору інформаційних матеріалів та статистичних даних для підготовки звіту з практики;
.регулярне консультування студентів згідно із затвердженим графіком;
.контроль за дотриманням термінів виконання програмних завдань практики і складанням звітів;
.перевірка звітів про практику і допуск їх до захисту;
.участь у роботі комісій із захисту звітів про практику, що створюються випускового кафедрою;
.звітування про проведення практики студентів, подання зауважень та пропозицій щодо поліпшення практичної підготовки студентів для розгляду на засіданні кафедри.

Інформацію викладачів, що є керівниками практики студентів, про стан проходження практики систематично розглядають на засіданнях випускової кафедри.

Обов'язками керівників виробничої комплексної практики (виробничий тренінг) від підприємства (організації) є:

.створення необхідних організаційно-технічних умов для проходження практики;
.забезпечення студентів необхідною економічною, фінансовою, статистичною та іншою інформацією, документами, нормативними та іншими матеріалами з питань аналізу і планування господарської діяльності підприємства (організації);
.залучення студентів-практикантів до активної участі в поточній роботі структурного підрозділу за місцем практики;
.контроль за виконанням як окремих завдань, так і робочої програми виробничого тренінгу у цілому.

Обов'язки студентів під час проходження виробничої комплексної практики (виробничий тренінг):

.за місяць до початку практики оформити санітарну книжку;
.до початку практики одержати від керівників практики від кафедри консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;
.своєчасно прибути на базу практики;
.пройти інструктаж з техніки безпеки;
.у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівками її керівників;
.вивчити і суворо дотримуватися правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;
.регулярно відвідувати консультації на кафедрі;
.нести відповідальність за виконану роботу;
.своєчасно скласти залік з практики.

Під час проходження практики кожен студент повинен вести щоденник і кожного дня записувати туди одержані від керівників завдання та результати проведеної роботи, а в кінці надати щоденник керівнику практики від підприємства для перевірки і відмітки про виконання одержаного завдання. Під час відвідування підприємства керівником практики від університету студент повинен показати йому щоденник для контролю. Несвоєчасне заповнення щоденника є порушенням трудової і навчальної дисципліни.

Одночасно студенту необхідно систематично накопичувати матеріали відповідно до програми практики і записувати їх у робочий зошит. На основі записів у робочому зошиті студент повинен самостійно скласти звіт з проходження практики на даному підприємстві і передати його керівникові від підприємства за 3–4 дні до закінчення терміну практики. Звіт і всі необхідні матеріали щодо виконання індивідуального завдання студент повинен оформити відповідно до змісту завдання і здати.

Режим робочого дня практиканта відповідає режиму робочого дня на підприємстві.

Під час проходження практики студент зобов’язаний виконувати правила внутрішнього розпорядку та виконувати інші вимоги, встановлені на даному підприємстві. Вивчити і суворо дотримуватися правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії. На студентів-практикантів, які не виконують програму практики, порушують правила внутрішнього розпорядку, керівники практики можуть накласти стягнення, про що повідомляється ректору КНТЕУ.

2.1. Етапи практики

Під час виробничого тренінгу студент повинен опанувати систему умінь й набути навичок щодо вирішення типових завдань відповідно до посад, що може обійняти випускник КНТЕУ (бакалавр з товарознавства і торговельного підприємництва), основними видами діяльності якого є товарознавчо-технологічна, організаційна, інформаційно-комунікативна.

№ з/п	Основні етапи	Кількість годин
1.	Вивчення загальних відомостей про підприємство	10
2.	Ознайомлення з роботою основних підрозділів:
2.1	торговельного відділу (комерційного відділу, відділу закупівлі та продажу, відділу збуту)	46
2.2	відділу маркетингу	20
2.3	планово-економічного відділу (фінансового відділу, бухгалтерії)	20
2.4	відділу охорони праці та юридичного	15
3.	Вивчення порядку приймання товарів	15
4.	Вивчення організації продажу товарів та обслуговування споживачів у торговельній залі	24
5.	Оформлення звіту	12
	Разом	162

Виробнича комплексна практика (виробничий тренінг) передбачає поглиблене та багатоаспектне ознайомлення та дослідження об’єкта – підприємства обраного базою практики – за усіма напрямами його діяльності, виявлення проблем за останні три роки та розробку обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення окремих аспектів його діяльності на майбутнє.

2.2. Зміст завдань виробничої комплексної практики (виробничий тренінг)

Під час проходження практики студенти досліджують і аналізують такі питання:

2.2.1. Загальне ознайомлення з підприємством – об’єктом практики

2.2.1.1. Ознайомлення зі структурою підприємства та організацією його діяльності

На першому етапі проходження виробничої комплексної практики (виробничий тренінг) студент повинен ознайомитися зі специфікою господарсько-фінансової діяльності підприємства – об’єкта практики, Статутом підприємства, його організаційною структурою, станом управління діяльністю підприємства загалом.

Результатом даної роботи має стати відображення у звіті про виробничу комплексну практику (виробничий тренінг) таких питань:

.характеристика статусу підприємства (термін створення, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, ступінь самостійності, місія підприємства, права та обов'язки підприємства, сфера діяльності, дотримання вимог щодо державної реєстрації та діяльності підприємства тощо);
.характеристика господарської діяльності (спеціалізація підприємства, переважні види бізнес-операцій, інші види діяльності);
.характер регулювання та контролю за діяльністю підприємства з боку держави (виконавчих органів, міністерств, відомств), стан дотримання державних вимог;
.характер управління діяльністю підприємства з боку власників (права власників, органи управління та контролю: вищий орган управління підприємством, орган нагляду та контролю за діяльністю підприємства, періодичність їх зборів, характер питань, що розглядаються);
.характер організації управління діяльністю підприємства (організаційна структура управління підприємством, характеристика окремих структурних підрозділів, їх функціонального призначення, прав, обов'язків, повноважень, характер регламентації діяльності окремих працівників підприємства (контракти, посадові інструкції тощо);
.характеристика інструктивних, нормативних та методичних матеріалів, які використовуються на підприємстві, їх якість та повнота;
.характеристика торговельно-технологічного процесу підприємства, стану його матеріально-технічної бази (основні і додаткові процеси, склад основних та допоміжних приміщень, їх відповідність сучасним вимогам);
.характеристика чисельності, складу та кваліфікації працівників підприємства, укомплектованості персоналу.

2.2.1.2. Ознайомлення з функціональним обов'язками керівників та спеціалістів різних рівнів управління

Студент має ознайомитися із функціональними обов'язками заступника директора з комерційної роботи (комерційного директора), заступника директора з матеріально-технічного постачання, збуту продукції (в залежності від профілю підприємства – бази практики), завідувача торговим (товарним) відділом, логіста, завідувача секцією, відділу з продажу товарів, завідувача складом, мерчандайзера та ін. Для цього студенту необхідно:

.ознайомитись зі змістом положень про структурний підрозділ (торговий, товарний відділ, маркетингової служби, служби збуту та ін.);
.ознайомитись із посадовими інструкціями працівників підприємства;
.ознайомитись із інструктивно-нормативною документацією,що використовується на робочих місцях посадових осіб з комерційної діяльності, логістики, мерчандайзера та ін.;
.вивчити форми і методи взаємовідносин між посадовими особами, а також структурними підрозділами;
.знати методи і форми роботи керівників підрозділів із підлеглими і їх колективами; порядок надання розпоряджень, прийняття комерційних рішень, контроль за якістю їх виконання;
.знати форми звітності на певній ділянці комерційної та логістичної роботи, вміти складати відповідні документи.

Під час проходження практики студент може відвідувати збори, наради, що проводять на підприємстві з участю відповідних фахівців.

2.2.1.3. Аналіз основних показників господарської діяльності підприємства

Студент під час проходження виробничої комплексної практики (виробничий тренінг) повинен:

.вивчити, проаналізувати і висвітлити у звіті джерела інформації, яка використовується для аналізу товарообороту, товарних запасів, надходження товарів на підприємство;
.проаналізувати основні показники господарської діяльності підприємства: обсяг та структуру товарообороту, валового доходу та його рівня, витрати обігу та їх рівень, обсяг та структуру товарних запасів, їх обертання, рівень комерційного доходу, прибуток підприємства;
.проаналізувати динаміку основних показників господарської діяльності не менш ніж за 3 роки;
.проаналізувати продуктивність праці працівників підприємства;
.виявити резерви розвитку товарообороту та покращання його асортиментної структури, підвищення прибутку тощо.

2.2.2. Дослідження комерційної діяльності та маркетингу на підприємстві

2.2.2.1. Дослідження конкурентного середовища

Під час проходження практики студенту необхідно:

.проаналізувати і відобразити у звіті місце розташування досліджуваного підприємства на території міста (адміністративного району міста);
.ознайомитися із зовнішнім середовищем підприємства, із соціально-економічними показниками району його діяльності та дати їм оцінку;
.проаналізувати та оцінити інтенсивність потоків покупців по днях тижня та за годинами днів тижня;
.охарактеризувати конкурентів, які розташовані в радіусі дії підприємства, визначити сильні і слабкі сторони їх діяльності;
.проаналізувати основні фактори навколишнього середовища, які активно впливають на подальше формування мережі підприємств із продажу аналогічних товарів у зоні дії досліджуваного підприємства.

2.2.2.2. Виробництво та збут продукції (товарів, робіт, послуг)

Під час проходження практики студентам необхідно:

.надати загальну характеристику продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства;
.проаналізувати формування асортименту товарів та управління ним;
. оцінити ефективність здійснюваної товарної політики за допомогою розрахунку динаміки показників розміру, структури й оборотності товарних запасів;
.розрахувати частку товарів у номенклатурі підприємства та з'ясувати вплив відомих торговельних марок, що пропонуються споживачам, на загальний імідж підприємства, а також висловити своє ставлення до формування його товарної політики;
.для виробничого підприємства провести аналіз необхідного та можливого обсягів виробництва та реалізації продукції, організації збутової діяльності підприємства;
.для торговельного підприємства провести аналіз закупівлі товарів;
.надати характеристику системи показників, що характеризують обсяги, структуру закупівлі товарів;
.провести аналіз кількості, швидкості реалізації товарів окремих постачальників, обсягів закупівлі мінімальної партії товарів;
.дослідити та проаналізувати надходження і реалізацію товарів існуючих постачальників;
. вивчити тенденції сезонності у споживанні різних товарних груп;
.проаналізувати обсяг та частоту закупівлі товарів, які реалізуються підприємством;
.провести моніторинг комерційної інформації про асортимент та умови співпраці з потенційними постачальниками товарів;
.проаналізувати як на підприємстві визначають ефективність укладення комерційних угод з постачальниками;
.дослідити періодичність збору інформації на підприємстві, характеристику форм відтворення, інструкції заповнення та ведення.

2.2.2.3. Дослідження підходів до ціноутворення

Під час проходження практики студентам необхідно:

.визначити, які основні групи факторів мають пріоритетний вплив на формування стратегічних цілей підприємства і його конкретних завдань у сфері ціноутворення;
.порівняти ціни на товари, що пропонує споживачам підприємство, що досліджується, із цінами ні аналогічні товари підприємств-конкурентів і визначити, якому ціноутворенню тут падають перевагу;
.проаналізувати методи ціноутворення, які застосовують на даному підприємстві;
.оцінити еластичність попиту споживачів на окремі товари підприємства залежно від зміни цін у досліджуваному періоді;
.оцінити динаміку витратоємкості реалізації окремих груп товарів;
.проаналізувати умови беззбиткової діяльності підприємства при змінах цін на його товари та умови беззбитковості зміни цін при непостійності витрат.

2.2.2.4. Дослідження системи дистрибуції

Під час проходження практики студентам необхідно:

.оцінити рівень каналів розподілу підприємства (прямі, непрямі чи комбіновані), проаналізувати їх особливості та динаміку структури у періоді, що досліджується;
.охарактеризувати типи посередників, описати взаємовідносини між дистрибуторами;
.здійснити аналіз типів конкуренції в каналах розподілу;
.охарактеризувати критерії, що вплинули на вибір каналів розподілу: особливості ринку, товарів, підприємства, рівень конкуренції;
.оцінити стратегію охоплення ринку, що застосовує підприємство (інтенсивного, вибіркового чи ексклюзивного розповсюдження), що досліджується;
.здійснити аналіз зв'язків та відповідності стратегії позиціювання підприємства та його політики розподілу.

2.2.2.5. Дослідження комунікаційної діяльності

Під час проходження практики студентам необхідно:

.проаналізувати динаміку структури комплексу комунікаційної діяльності, яку використовує досліджуване підприємство;
.дати детальну характеристику досвіду використання реклами як елемента комплексу комунікацій за такими напрямами: класифікація видів реклами, що застосовує підприємство, за різними критеріями; основні характеристики каналів розповсюдження рекламних анонсів: тираж, аудиторія, вартість рекламного простору, формат, періодичність виходу та редакційний зміст видання або програми: особливості використання різних носіїв реклами;
.оцінити ефективність зв'язків з громадськістю при реалізації товарів підприємства, а також для створення та підтримки його іміджу;
.аналізувати основні напрями діяльності служби зв'язків з громадськістю;
.охарактеризувати форми та методи стимулювання продажу товарів, що застосовує підприємство, спрямовані на споживачів, посередників та продавців;
.розрахувати комерційну та психологічну ефективність реалізації окремих елементів комунікаційної діяльності досліджуваного підприємства (за умови наявності достатньої інформаційної бази);
.оцінити методи розрахунку бюджету на комунікаційні потреби та доцільність його використання у даних умовах.

2.2.3. Дослідження логістики на підприємстві

Під час практики студенти досліджують та аналізують:

.організацію та управління логістичною діяльністю на підприємстві, що досліджується;
.управління матеріальними ресурсами на підприємстві;
.управління, планування, організацію та контроль організації складського господарства, збуту продукції, запасів та транспортування на підприємстві;
.використання логістичної інформаційної системи;
.дають детальний аналіз щодо переміщення, зберігання товарів на даному підприємстві та їх розподілу;
.аналізують логістичні рішення та оцінюють їх економічну ефективність;
.виявляють недоліки в управлінні підприємством, виходячи з логістичної концепції управління, як майбутні фахівці із організації оптової та роздрібної торгівлі;
.оцінюють та надають пропозиції щодо оптимізації руху та використання матеріальних та інших потоків на підприємстві;
.пропонують логістичну стратегію в області просування товарів;
.надають пропозиції щодо оптимізації складування та складської переробки продукції в логістичній системі;
.надають пропозиції щодо організації та управління запасами в логістичній системі підприємства.

2.2.4. Визначення попиту та управління товарною пропозицією

Під час практики студенти досліджують і визначають потреби підприємства в товарах. Для цього потрібно:

.провести аналіз реалізованого і незадоволеного попиту та попиту, що формується;
.дослідити ритмічність та сезонність реалізації товарів (продукції, послуг);
.скласти прогноз обсягів попиту на певні товари;
.провести сегментацію ринку; визначити та обґрунтувати вибір цільового та перспективного сегмента ринку;
.визначити фактори, що впливають на формування товарної пропозиції;
.проаналізувати дотримання асортиментних переліків товарів на підприємстві та їх відповідність асортиментному плану реалізації товарів на підприємстві;
.визначити коефіцієнти еластичності продажу окремих груп товарів залежно від зміни загального обсягу реалізації товарів на підприємстві;
.вивчити методи планування структури товарообороту;
.вивчити методичні підходи до комерційного регулювання асортиментної структури товарообороту з метою створення умов для одержання необхідного розміру прибутку.

2.2.5. Аналіз і оцінка ефективності закупівельної діяльності

Студент-практикант повинен оцінити рівень комерційної роботи з питань закупівельної діяльності підприємства, визначити її основні напрями у взаємозв'язку з маркетинговими дослідженнями та планово-економічною діяльністю.

Для цього потрібно:

.проаналізувати основні і додаткові джерела поставки товарів по окремих товарних групах (або конкретному товару);
.охарактеризувати систему господарських зв'язків підприємства з постачальниками, порядок укладання договорів;
.проаналізувати методи закупівель товарів, які застосовують на підприємстві;
.вивчити і оцінити форми та методи контролю за виконанням договорів та надходженням товарів, що застосовуються на підприємстві;
.вивчити порядок розробки плану надходження товарів на підприємство і плану закупівель товарів;
.ознайомитись з методами регулювання закупівель товарів, погодження обсягів закупівель і асортименту товарів, періодів, поставки тощо.

2.2.6. Аналіз і оцінка ефективності роботи з матеріальними ресурсами

2.2.6.1. Оцінка ефективності технології приймання, зберігання та продажу товарів

Студенту під час практики необхідно вивчити питання та виконати такі завдання:

.оцінити порядок і методи приймання товарів за кількістю та якістю;
.вивчити порядок оформлення документів при виявленні кількісної нестачі товарів або неналежної їх якості;
.охарактеризувати умови забезпечення збереження товарів і їх відповідності нормативним вимогам;
.оцінити технологію доставки та розміщення товарів у торговельній залі;
.охарактеризувати форми роздрібного (або оптового) продажу товарів, які застосовуються на підприємстві, оцінити їх ефективність (за соціальними, економічними та техніко-технологічними показниками);
.оцінити порядок регулювання виконання робіт, надання послуг, ефективність;
.виявити можливість і доцільність розширення номенклатури торговельних послуг.

2.2.6.2. Оцінка ефективності технології приймання, зберігання, повернення та здачі тари

Студенту під час практики необхідно виконати такі завдання:

.охарактеризувати види тари, що використовується для пакування продукції або надходить із товарами;

.оцінити порядок приймання та оформлення приймання тари;
.охарактеризувати умови зберігання тари на підприємстві;
.оцінити порядок повернення тари постачальникам і здачі тари тарозбираючим організаціям;
.проаналізувати витрати та збитки (або доходи) по тарі;
.дати пропозиції щодо підвищення ефективності роботи з приймання, зберігання, повернення та здачі тари.

2.2.6.3. Оцінка ефективності матеріальної відповідальності за товарно-матеріальні цінності та звітності підприємства

Студенту під час практики необхідно виконати такі завдання:

.охарактеризувати форми організації матеріальної відповідальності на даному підприємстві;

.ознайомитися з оформленням договорів про повну індивідуальну і колективну (бригадну) матеріальну відповідальність;
.ознайомитися з оформленням товарних звітів і порядком їх подання, порядком проведення інвентаризацій і оформленням інвентаризаційних описів товарно-матеріальних цінностей;
.оцінити порядок охорони підприємства в позаробочий час, порядок здачі виручки в банк.

2.2.7. Дослідження, аналіз та оцінка комерційних ризиків

Студенту під час практики необхідно виконати такі завдання:

.визначити та дослідити види комерційних ризиків на даному підприємстві;

.визначити фактори, що впливають на комерційні ризики;
.дослідити цілі, завдання та процеси управління комерційними ризиками на підприємстві;
.ознайомитися з інформаційним забезпеченням управління комерційними ризиками;
.ознайомитися з процесами та методами прогностичного забезпечення управління комерційними ризиками на підприємстві;
.охарактеризувати та оцінити стратегії управління комерційними ризиками.

2.2.8. Розробка пропозицій щодо вдосконалення діяльності підприємства

Залежно від професійного спрямування, наукових інтересів та особистих бажань студент повинен розробити конкретні та обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення окремого напряму (напрямів) роботи підприємства або впровадження певного нововведення (інновації).

Пропозиції можуть бути спрямовані як на вдосконалення існуючих функціональних напрямів діяльності підприємства (комерційна, торговельна, логістична, планово-економічна, управління персоналом, маркетингова, фінансово-облікова тощо), так і передбачати принципові нововведення (впровадження нових продуктів, диверсифікація, переспеціалізація діяльності, здійснення реального чи фінансового інвестування, вихід на зовнішні ринки тощо).

Розробка пропозицій повинна ґрунтуватися на виявлених недоліках організації роботи підприємства, наявних резервах її удосконалення, вивченні вітчизняного та закордонного досвіду кращих підприємств аналогічного та споріднених профілів діяльності.

3. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

З урахуванням вимог сьогодення і з метою набуття студентами умінь та навичок самостійно вирішувати виробничі, наукові та організаційні питання доцільно ввести перелік індивідуальних завдань.

Виконання індивідуального завдання сприяє активізації діяльності студентів, розширює їх світогляд, підвищує ініціативу і робить проходження практики більш конкретним і цілеспрямованим.

Матеріали досліджень, які отримані та описані студентом, можуть бути використані для виконання курсового проекту, підготовки наукової доповіді, статті, дипломної магістерської роботи.

Запропоновані індивідуальні завдання спрямовують на проведення самостійного наукового дослідження і накопичення інформації, потрібної студенту для складання звіту з практики, тощо. Рекомендується виконати всі індивідуальні завдання, перелік яких подано нижче:

1. Вивчення ринку та дослідження конкурентоспроможності підприємства

.Надати оцінку поточної конкурентоспроможності підприємства: характеристика та особливості застосування у комерційній діяльності підприємства.
.Визначити фактори, які впливають на конкурентоспроможність підприємства.
.Оцінити стратегічну конкурентоспроможність підприємства.
.Обґрунтувати заходи щодо зміцнення конкурентоспроможності підприємства – місця практики.
.Розробити робочий план маркетингового дослідження на підприємстві на майбутній період.

2. Виробництво та збут продукції (товарів, робіт, послуг)

.Оцінити ефективність здійснюваної підприємством товарної політики за допомогою розрахунку динаміки показників розміру, структури й оборотності товарних запасів.
.Визначити коефіцієнт новизни (поновлення) асортименту товарів, за допомогою якого охарактеризувати інноваційну політику торговельного підприємства (використати при цьому поняття життєвого циклу товару).
.Назвати особливості маркетингових заходів підприємства стосовно окремих товарів залежно від етапу їх життєвого циклу.
.Описати методи, які дозволяють визначити ефективність укладених комерційних угод з постачальниками на підприємстві.
.Надати характеристику форм відтворення, інструкції заповнення та ведення інформаційної бази про постачальників, періодичність збору інформації на підприємстві.
.Визначити конкурентоспроможність окремих товарів підприємства, що досліджується.
.Оцінити стратегію товарів, яку реалізує досліджуване підприємство.
.Розробити пропозиції щодо удосконалення товарної політики на підприємстві та підвищення конкурентоспроможності його товарів.

3. Ціноутворення на підприємстві

.Проаналізувати методи ціноутворення, які застосовує підприємство.
.Оцінити динаміку витратоємкості реалізації товарів підприємства.
.Визначити еластичність попиту споживачів на окремі групи товарів підприємства залежно від коливання цін у досліджуваному періоді.
.Напрями забезпечення ефективності ціноутворення на підприємстві.

4. Системи дистрибуції на підприємстві

.Оцінити тип та рівень конкуренції у каналах розповсюдження.
.Визначити фактори впливу на вибір каналів розповсюдження.
.Здійснити аналіз зв'язку та відповідності стратегії позиціювання підприємства та його дистрибуції.
.Охарактеризувати тип та особливості позиціювання підприємства, на якому студент проходить практику.

5. Комунікаційна діяльність підприємства

.Визначити результативність рекламних кампаній, рекламної діяльності підприємства тощо.
.Проаналізувати основні напрями діяльності служби зв'язків з громадськістю.
.Надати характеристику формам та методам стимулювання продажу товарів, що застосовує підприємство: спрямованих на споживача, власний персонал та посередників.

6. Логістика на підприємстві

.Проаналізувати логістичні рішення підприємства та оцінити їх економічну ефективність;
.Визначити недоліки в управлінні підприємством, запропонувати шляхи щодо його удосконалення.
.Оцінити та надати пропозиції щодо оптимізації руху та використання матеріальних та інших потоків на підприємстві;
.Запропонувати логістичну стратегію в області просування товарів.
.Надати пропозиції щодо оптимізації складування та складської переробки продукції в логістичній системі.
.Надати пропозиції щодо організації та управління запасами в логістичній системі підприємства.

7. Закупівельна діяльність підприємства

.Розрахувати ефективність комерційних угод по закупівлі товару в різних постачальників.
.Провести аналіз надходження та закупівель товарів у попередніх періодах, а також загального обсягу та асортиментної структури надходження товарів.
.Проаналізувати відповідність обсягу та структури надходження товарів товарним потребам підприємства.
.Провести діагностику коефіцієнта відповідності обсягу надходження товарів товарним потребам.
.Провести аналіз відповідності фактичного обсягу находження товарів укладеним договорам на поставку товарів.
.Проаналізувати ритмічність та рівномірність надходження товарів за окремими періодами, частоту поставки та дотримання графіків завезення товарів.
.Надати пропозиції щодо удосконалення закупівельної діяльності підприємства.

8. Комерційні ризики на підприємстві

.Розробити, зробити порівняльний аналіз та вибрати альтернативну стратегію комерційного ризику.

.Оцінити комерційні ризики на даному підприємстві.
.Оцінити економічну ефективність управління комерційними ризиками на підприємстві.

Зміст наведених індивідуальних завдань конкретизується та уточнюється під час проходження практики керівниками від університету та баз практики. Матеріали, отримані студентом, можуть бути використані для виконання курсової або дипломної роботи, для підготовки доповіді або статті.

4. ВИМОГИ ДО ЗВІТУ

Після закінчення терміну виробничої комплексної практики (виробничий тренінг) студенти звітують про виконання програми та індивідуального завдання. Загальноприйнятою формою звітності студента з практики є подання письмового звіту про проходження практики, підписаного і оціненого безпосереднім керівником від бази практики.

Основним матеріалом для складання звіту з практики є щоденник та робочий зошит. Звіт з практики включає всі етапи проходження практики на підприємстві, самостійну роботу студентів тощо.

Першою сторінкою звіту роботи є титульний аркуш, який має бути оформлений за формою, що наведена у дод. В. Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Нумерацію наступних сторінок подають арабськими цифрами, які проставляють у правому верхньому куті.

Титульний аркуш повинен містити назву міністерства, повне найменування вищого навчального закладу та назву кафедри; назву підприємства та місце знаходження, матеріали якого використовувались при проходженні практики; професійне спрямування, номер групи і курс, форму навчання; прізвище, ім'я, по батькові студента; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я та по батькові керівника практики від університету; прізвище, ім'я, по батькові та посаду керівника практики від підприємства; місто і рік.

Крім того, подається щоденник практиканта з відгуком керівника від підприємства – бази практики про виконання студентом програми практики.

Письмовий звіт з практики разом зі щоденником подається у встановлений термін (не пізніше як за три дні до закінчення практики) керівникові практики від вищого навчального закладу для перевірки, рецензування і допуску до захисту. Звіт повинен бути підписаний студентом і керівником практики від підприємства та скріплений печаткою. Письмова рецензія керівника практики від кафедри торговельного підприємництва заноситься до щоденника практиканта.

Звіт з практики має містити відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та індивідуального завдання, що пов'язане з науково-дослідною роботою студента, якщо воно мало місце. Обов'язковим є наявність висновків та пропозицій, яких вимагає зміст завдань.

Зміст, структура та обсяг звіту про практику

Звіт про практику має містити відомості про виконання студентом усіх завдань, викладених у цій робочій програмі.

Звіт про практику повинен мати:

.титульний аркуш;
.зміст;
.перелік умовних позначень (за необхідності);
.вступ;
.основну частину;
.висновки і пропозиції;
.додатки;
.список використаних джерел.

Зміст є планом звіту із зазначенням сторінок, з яких починається кожний структурний елемент (розділ, питання).

У вступі необхідно визначити мету і основні завдання тренінгу, надати стислу організаційно-економічну характеристику бази практики, указати основні джерела інформації та методи дослідження, поінформувати про використання стандартного та авторського програмного забезпечення в процесі здійснення розрахунків.

Навести основні відомості про: форму власності, організаційно-правову форму, галузеву приналежність, основні види економічної діяльності, дату заснування, склад засновників, основні результати господарсько-фінансової діяльності, а також інші суттєві умови діяльності підприємства (організації).

Обсяг вступу не повинен перевищувати 2 сторінок.

Розділи й окремі питання основної частини звіту повинні бути чітко визначені, викладені в логічній послідовності (відповідно до послідовності завдань, викладених у цій робочій програмі) та конкретизовані. Таблиці і рисунки, наведені в основній частині, повинні бути змістовні й оформлені відповідно до стандартів виконання письмових робіт у вищій школі. Обов'язковим є наявність аналітичних коментарів, висновків, конкретних пропозицій та рекомендацій, яких потребує зміст завдань, у кожному питанні основної частини.

Обов'язковим є використання під час написання звіту сучасних інформаційних технологій, прикладного програмного забезпечення. В разі розробки авторського програмного забезпечення подається його загальна концепція, інформаційне та методичне забезпечення, наводиться опис алгоритмів та схем обчислювального процесу, форми вихідних документів (таблиць, діаграм, графіків), вимоги щодо користуванням розробленого програмного забезпечення тощо.

Висновки і пропозиції мають бути окремим розділом звіту. Під час формулювання висновків рекомендується узагальнити основні результати дослідження за окремими завданнями практики. При наданні пропозицій щодо удосконалення діяльності підприємств необхідно враховувати:

.загальну характеристику сутності пропозиції (нововведення, що пропонується здійснити);
.обґрунтування доцільності застосування пропозиції (нововведення) та очікувані результати від її реалізації, у тому числі розрахунок економічного ефекту (за можливості);
.стан готовності підприємства до введення пропозиції (нововведення);
.план організаційно-економічних заходів, необхідних для впровадження даної пропозиції.

Обсяг висновків і пропозицій повинен становити 5-6 сторінок.

До списку використаних джерел рекомендується включати 30-40 найменувань, що реально використовувались у процесі виконання завдань з практики.

У додатках до звіту наводиться основна первинна інформація, що використовувалася у процесі виконання завдань з практики:

.фактичні показники господарської діяльності за даними статистичної, фінансової звітності;
.накази, розпорядження, інші внутрішні документи підприємства (організації);
.первинні інформаційні матеріали стосовно окремих бізнес-операцій та процесів, планових показників;
.результати спостережень, опитувань, обстежень та інших методів збирання первинної інформації.

Загальний обсяг звіту – не менше 50 сторінок (роздрукованих відповідно до вимог, наведених нижче). У зазначений обсяг звіту не включають список використаних джерел та додатки.

Мова звіту – державна, стиль – науковий, послідовність викладення повинна бути логічною. Переписування у роботі матеріалів з джерел літератури без посилань на них не допускається.

Структура звіту з практики

Вступ

1.Характеристика статусу підприємства (термін створення, форма власності, організаційно-правова форма, сфера діяльності, права та обов’язки підприємства).
2.Аналіз господарської діяльності підприємства (спеціалізація, основні та додаткові види господарської діяльності, динаміка постачання та реалізації товарів, ступінь рентабельності).
3.Організація діяльності на підприємстві (організаційна структура, функції та завдання, що виконують фахівці основних підрозділів, положення про відповідні підрозділи, посадові інструкції, кількісний та якісний склад фахівців).
4.Аналіз асортименту товарів, що реалізуються підприємством (структура, широта, повнота, глибина, ступінь оновлення асортименту).
5.Особливості приймання товарів (товаро-супровідні документи, порядок приймання, дії при виявленні невідповідностей якості або кількості товарів).
6.Організація комерційної діяльності (робота з постачальниками, договори постачання товарів, вивчення попиту споживачів, рекламна діяльність, стимулювання збуту, форми продажу товарів, організація обслуговування споживачів, надання додаткових послуг).
7.Індивідуальне завдання.

Висновки та пропозиції

Додатки (заповнені бланки документів, посадові інструкції, асортиментні переліки, картки вивчення попиту, рекламна продукція тощо).

Правила оформлення звітів

Звіт про практику оформлюють згідно з Державним стандартом України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» та ДСТУ БА.2.-4-4-99 (ГОСТ 21.101-97) «Основні вимоги до робочої документації».

Невідповідність в оформленні звіту державним стандартам і встановленим вимогам може суттєво вплинути на остаточну оцінку, а через значні відхилення звіт може бути взагалі недопущений до захисту.

Текст та заголовки

Текст друкують з одного боку стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм); комп'ютерний набір – 14 кегль, 1,5 інтервали, шрифт Times New Roman; розмір берегів (полів): ліве – не менше 25 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм. Допускається розміщувати таблиці та інші ілюстративні матеріали на аркушах формату АЗ (не більше 40 рядків на сторінку).

Допускається вписувати у друкований текст окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору.

Заголовки структурних частин звіту: ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ, друкують великими літерами симетрично до тексту (формат абзацу «по центру»). Заголовки пунктів (окремих питань, що виділяються в межах розділів) друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Відстань між заголовком та текстом має дорівнювати 3 інтервалам в основному тексті (що відповідає двом пропущеним абзацам при комп'ютерному наборі тексту з міжрядковим інтервалом 1,5). Кожну структурну частину звіту слід починати з нової сторінки.

Звіт обов'язково повинен мати палітурку, яка може бути м'якою.

Нумерація сторінок та структурних частин звіту

Нумерацію сторінок, розділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою звіту є титульна (див. дод. В), яку включають до загальної нумерації сторінок і на якій номер сторінки не ставлять. Зміст, що розміщують після титульної сторінки, нумерують як другу сторінку. Нумерація без крапки після неї проставляється у правому верхньому куті подальших сторінок.

ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ не нумерують як розділи. Номер розділу ставиться після слів «РОЗДІЛ». Питання (пункти) нумерують у межах кожного розділу, використовуючи номер розділу і порядковий номер пункту, між якими ставлять крапку: наприклад, «1.2» (другий пункт першого розділу).

Ілюстрації і таблиці

Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці подають безпосередньо після посилання на них у тексті, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках, їх включають до загальної нумерації сторінок. На всі ілюстрації і таблиці повинні бути посилання у тексті.

Ілюстрації позначають словом «Рис.», і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставлять крапку: наприклад, «Рис.1.2» (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Кількість ілюстрацій у звіті визначається її змістом і доцільністю для надання тексту зрозумілості та конкретності.

Цифровий матеріал у звіті, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують по центру. Назву і слово «Таблиця» починають із великої літери. Назву не підкреслюють. Заголовки граф таблиці починаються з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо складають одне речення із заголовком, і з великих – якщо вони є самостійними.

Таблицю розміщують у тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту тексту або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблиці нумерують послідовно у межах розділу (за винятком тих таблиць, що розміщені в додатках). У правому верхньому куті розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставлять крапку: наприклад. «Таблиця 2.3» (третя таблиця другого розділу), нижче вказується назва таблиці.

У разі переносу таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишуть, наприклад: «Продовження табл. 2.3».

У таблицях слід обов'язково зазначають одиниці виміру показників. Якщо всі одиниці виміру є однаковими для всіх показників таблиці, їх наводять у заголовку. Одиниці виміру мають відповідати стандартам. Чисельні величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. У випадку відсутності даних в окремих клітинках (комірках або чарунках) таблиці треба або ставити прочерк (якщо значення дорівнює нулю), або ставити символ «х» (якщо наявність даних є неможливою).

Формули

Рекомендується здійснювати комп'ютерний набір формул з використанням редактора формул (наприклад, Microsoft Equation) таким чином, щоб розмір основних символів відповідав розміру шрифту тексту звіту.

Формули у звіті нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового, номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега сторінки в одному рядку з формулою в круглих дужках, наприклад: «(3.1)» – перша формула третього розділу.

Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах розміщують безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, та кожне з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Формули слід розміщувати у тексті на окремому рядку, залишаючи вище і нижче не менше одного вільного рядка.

Додатки

На додатки, які містяться у звіті, обов'язково мають бути посилання у тексті. Додаток повинен мати заголовок, надрукований у верхній частині сторінки маленькими літерами з першої великої літери симетрично тексту сторінки (посередині рядка). Над заголовком посередині рядка маленькими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б.

У разі, якщо додаток поділений на розділи, їх нумерують літерою і цифрою, між якими ставлять крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А. Необхідність поділу додатків на розділи може виникнути, наприклад, у випадку наведення однотипних форм фінансової звітності підприємства (організації) за декілька періодів.

Список використаних джерел

У списку використаних джерел наукові праці та інші джерела записують тією мовою, якою вони видані.

Список використаних джерел оформлюють відповідно до вимог державних стандартів.

Посилання

Посилання на літературні джерела наводять у квадратних дужках, при цьому посилаються на джерело та сторінку (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому), наприклад, [7, с. 25] означає: 7 – порядковий номер, під яким значиться літературне джерело у списку, 25 – сторінка цитованого джерела.

Посилання на ілюстрації, які наводяться у звіті, оформлюють із зазначенням порядкового номера ілюстрації: наприклад, «згідно з рис. 2.3»; на формули – номера формули: наприклад, «у формулі (3.1)». Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, «у табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації вживають скорочене слово «див.»: наприклад, «див. табл. 1.2».

Звіт оформляється після закінчення кожного етапу практики, передбаченого графіком. Кожен розділ звіту надається для перегляду керівнику практики від підприємства, який оцінює його і робить висновок.

Звіт обов’язково повинен бути з підписами студента-практиканта і керівника практики від підприємства і завірений печаткою.

Після закінчення практики керівник від підприємства у щоденнику дає відгук-характеристику щодо роботи практиканта. У характеристиці зазначається якість виконання роботи і програми практики, його ставлення до роботи, трудової дисципліни та участь студента у громадському житті колективу підприємства, ступінь оволодіння ним практичними навичками. Відгук повинен бути підписаний і завірений печаткою.

Звіт про практику подається на кафедру за два дні до закінчення терміну проходження практики, а щоденник з висновком керівника практики від підприємства – наступного дня після закінчення практики.

5. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗАХИСТУ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАКТИКИ

Виконаний звіт про практику після реєстрації на випусковій кафедрі передають керівникові практики від університету (далі - керівник), який перевіряє його і пише висновок у щоденнику.

Якщо матеріал звіту не відповідає вимогам, визначеним цією робочою програмою, керівник повертає його з позначкою «на доопрацювання» та із зауваженнями, які вказує за текстом роботи, без оформлення остаточного висновку. В цьому випадку керівник не допускає студента до захисту та встановлює строки усунення недоліків. Лише після доопрацювання з урахуванням зауважень керівник пише висновок і допускає звіт до захисту.

Захист звіту з практики здійснюється у комісіях, що складається з двох або трьох викладачів, керівників практики та заступника декана факультету товарознавства і торговельного підприємництва, який відповідає за практику.

Оцінюючи результати виробничої практики поряд з іншими показниками також враховуються: додержання вимог до написання та оформлення звіту, глибина розкриття питань, наявність висновків по розділах, загальних висновків тощо, а також відповіді студента на запитання комісії, відгук керівника практики від підприємства, результати виконання індивідуального завдання.

За результатами захисту звіту виставляється диференційований залік. Загальна оцінка за комплексну виробничу практику складається з суми балів отриманих за навчальний та виробничий тренінги, враховуючи коефіцієнт вагомості (0,25 для навчального тренінгу та 0,75 – для виробничого).

Оцінювання захисту практики здійснюється за національною шкалою – “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно” та за шкалою ECTS.

У випадку, якщо студент не захистив звіт про практику, він вважається не атестованим і не допускається до навчання.

6. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативні та інструктивні матеріали

1.Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003 (зі змінами та доповненнями).
2.Інструкція про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів: Наказ Міністерства статистики України № 389 від 28.12.1996 (зі змінами та доповненнями).
3.Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства: Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України № 02 від 04.01.1997 (зі змінами та доповненнями).
4.Кодекс законів про працю України (зі змінами та доповненнями). – К.: Атіка, 2002. – 96 с.
5.Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності: Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 145 від 22.05.2002.
6.Про бухгалтерський облік і фінансову звітність: Закон України від 16.07.1999 р. № 996.
7.Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців : Закон України № 755-15; за станом на 2 черв. 2009 р. / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
8.Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова Національного банку України № 22 від 21.01.2004 (зі змінами та доповненнями).
9.Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Постанова Національного банку України №637 від 15.12.2004 (зі змінами та доповненнями).
10.Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) Міністерство економіки України № 201 от 06.09.2001
11.Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України. Указ Президента України від 4.10.1994 р. № 566/94
12.Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ
13.Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон України, № 1775-ІІІ; за станом на 25 черв. 2009 р. / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua
14.Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: Закон України вiд 21.12.2000 р. № 2157-III / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
15.Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України № 83/97-ВР від 22.05.1997 (зі змінами та доповненнями).
16.Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001р. N 2346-III / Верховна Рада України (зі змінами та доповненнями).
17.Про податок на додану вартість: Закон України № 168/97-ВР від 3.04.1997 (зі змінами та доповненнями).
18.Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: Інструкція; затв. Постановою Нацбанку 12 листоп. 2003 р. № 492 / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
19.Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів): Наказ Міністерства економіки України від 29 червня 2000 р. № 136.
20.Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України: Постанова Кабінету Міністрів України № 118; за станом на 22 черв. 2005 р. / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
21.Про інформацію: Закон України: за станом на 2 жовт. 1992 р. // Голос України. –– 1992. –– 13 лист. –– С. 3––4.
22.Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності: Закон України: станом на 18 лют. 1992 р. // Голос України. 1992. - 29 квіт. – С. 3-4.
23.Про рекламу: Закон України № 270/96-ВР від 3 липня 1996 року (зі змінами та доповненнями).
24.Про захист прав споживачів: Закон України № 1023-XII-ВР від 12 травня 1991 року (зі змінами та доповненнями).

Основна навчальна література

1.Апопій В.В., Бабенко С.Г., Гончарук Я.А. та ін. Комерційна діяльність: Підручник; 2-ге вид., перероб. та доп. / за ред. проф. В. В. Апопія. – Київ: Знання, 2008. – 558 с.
2.Апопій В.В., Міщук І.П., Ребицький В.М. та ін. Організація торгівлі: Підручник; 2-ге вид., перероб. та доп. / за ред.. проф.. В. В. Апопія. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 616 с.
3.Вербій В.П. Сучасні методи обробки харчових продуктів : навч. посіб. / В.П. Вербій. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. – 132 с.
4.Виноградська А.М. Комерційна діяльність торговельного підприємства: Навч. посіб / А.М. Виноградська. – К.: Київ, нац. торг.- екон. ун-т, 2005. – 278 с.
5.Галик І.С. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч. 2. Товарознавство трикотажних товарів / І.С. Галик, Б.Д. Семак. – К. :
Укоопосвіта, 2001. – 296 с.
6.Гарнець В.М. Матеріалознавство : підручник / В.М. Гарнець. – К. : Кондор, 2009. – 386 с.
7.Глушкова Т.Г. Товари культурно-побутового призначення : підручник / Т.Г. Глушкова. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. – 550 с. – (Сер. «Товарознавство»).
8.Голошубова Н.О. Організація і технологія торгівлі спожитковими товарами: навч. посіб. / Н.О. Голошубова. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. – 272 с.
9.Голошубова Н.О. Організація торгівлі: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / Н.О. Голошубова. – 2-ге вид. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2011. – 608 с.
10.Доморецький В.А. Технологія харчових продуктів / В.А. Доморецький, М.В. Остапчук, А.І. Українець. – К. : НУХТ, 2003. – 572 с.
11.Жук Ю.Т. Теоретичні основи товарознавства / Ю.Т. Жук, В.А. Жук, В.В. Гаврилишин та ін. – Л. : Компакт ЛВ, 2008.
12.Задорожний І.М. Товарознавство продовольчих товарів. Риба і рибні продукти : підручник / ІМ. Задорожний, І.В. Сірохман, Т.М. Расистюк. – Львів : Коопосвіта, 2000.
13.Зіміна Н.К. Товарознавство трикотажних товарів / Н.К. Зіміна, Н.О. Дзюбак, Л.В. Черняк. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. – 159 с.
14.Кириченко Л.С. Цукор, крохмаль, мед та кондитерські вироби : підручник / Л.С. Кириченко. – К. : Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 2007. – (Сер. "Товарознавство").
15.Кравченко В.М. Товарознавство будівельних товарів / В.М. Кравченко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. – 190 с.
16.Кушнір М.К. Товарознавство взуттєвих товарів / М.К. Кушнір, Н.П. Тихонова. – К. : Укоопосвіта, 2001.
17.Мазаракі А.А. Торговельне підприємство: стратегія, політика, конкурентоспроможність: монографія / А.А. Мазаракі, Д.М. Пшеслинський, І.В. Смолін. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун т, 2011. – 384 с.
18.Матеріалознавство : підручник / О.М. Бялік, В.С. Черненко, В.М. Писаренко, Ю.Н. Москаленко. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К. : Політехніка, 2002. – 384 с.
19.Матеріалознавство і технологія матеріалів : підруч. для вищих навч. закл. / Н.В. Мережко, Н.К. Зіміна, С.О. Сіренко, О.І. Сім’ячко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. – 352 с.
20.Мельник І.М., Хом’як Ю.М. Мерчандайзинг: Навч. посіб / І.М. Мельник. – К.: Знання, 2009. – 309 с.
21.Мельниченко Т.А. Товароведение парфумерно-косметических товаров. – Ростов н/Д. : Феникс, 2002. – 288 с. – (Сер. «Учебники, учебные пособия»).
22.Михайлов В.І. Товарознавство електропобутових товарів : підручник. – К. : КДТЕУ, 1999. – 232 с.
23.Москвітіна Т.Д. Торговельна логістика: Навч. посіб / Т.Д. Москвітіна. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. – 161 с.
24.Москвітіна Т.Д., Черепов В.В. Комерційні зв'язки торговельного підприємства: Навч. посібник / Т.Д. Москвітіна. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т. 2002. – 126 с.
25.Орлова Н.Я. Теоретичні основи товарознавства. Продовольчі товари. Практикум / Н.Я. Орлова. – К. : КНТЕУ, 2008.
26.Орлова Н.Я. Товарознавство продовольчих товарів. Фрукти, овочі, гриби та продукти їх переробки : підручник / Н.Я. Орлова, П.Х. Пономарьов. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2013.
27.Осика В.А. Пакувальні матеріали і тара : підручник / В.А. Осика. – К. : Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 2007. – (Сер. "Товарознавство").
28.Притульська Н.В. Товарознавство продовольчих товарів (лабораторний практикум) : навч. посіб. / Н.В. Притульська, Г.Б. Рудавська, В.А. Колтунов та ін. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007.
29.Про безпечність та якість харчових продуктів : Закон України від 05.09.2005.
30.Пугачевський Г.Ф. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч. 1. Текстильне товарознавство / Г.Ф. Пугачевський, Б.Д. Семак. – К. : Укоопосвіта, 1999. – 596 с.
31.Пугачевський Г.Ф. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч. 1. Тектильне товарознавство (Текстова частина та ілюстрації): [Електронний підручник]. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір 11.05.2006 № 16568.
32.Романенко О.Л. Товарознавство смакових товарів : підручник / О.Л. Романенко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012.
33.Рудавська Г.Б. Товарознавство молочних і яєчних товарів : підручник / Г.Б. Рудавська, Є.В. Тищенко, С.П.Кущ. – К. : Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 2013.
34.Рудавська Г.Б. Харчові концентрати : підручник / Г.Б. Рудавська, Є.В. Тищенко. – К. : Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1999.
35.Салухіна Н.Г. Товарознавство зерноборошняних товарів : підручник / Н.Г. Салухіна, А.А. Самойленко, В.В. Ващенко. – К. : Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 2002.
36.Сирохман І.В. Товарознавство м’яса і м’ясних товарів : підручник / І.В. Сирохман, Т.М. Расистюк. – К. : Центр навч. л-ри, 2003.
37.Тихонова Н.П. Товарознавство галантерейних товарів : підручник / Н.П. Тихонова. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. – 225 с.
38.Тищенко Є.В. Товарознавство харчових жирів : підручник / Є.В. Тищенко, П.Х. Пономарьов. – К. : Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 2005.
39.Товарознавство господарських товарів : підруч. для студ. товарознав. спец. вищ. навч. закл. / Н.К. Кисляк, Т.М. Коломієць, В.М. Кравченко, С.О. Сіренко. – К. : Книга. – 2004. – Т. 11. – 448 с.
40.Товарознавство керамічних будівельних виробів : навч. посіб. / П.В. Захарченко, П.Й. Купрієнко, К.К. Пушкарьова, В.І. Рева. – К. : КНУБА, 2006.
41.Ювелірні товари та годинники : навч. посіб. / Т.М. Артюх, Л.В. Черняк, О.І. Сім’ячко, І.А. Григоренко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. – 200 с. – (Сер. «Товарознавство»).

Додаток А

ДОГОВІР№__

на проведення практики студентів

вищих навчальних закладів

Місто Київ «____»____20__р.

Ми, що нижче підписалися, з однієї сторони

Київський національний торговельно-економічний університет

(надалі - КНТЕУ) в особі проректора

діючого на підставі Статуту КНТЕУ (п.п.4.1, 4.6)_________________________

(статус або доручення)

та, з іншої сторони,_______________________________________________________

(назва підприємства, організації, установи тощо)

(надалі – база практики) в особі____________________________________________

(посада)

______________________________________________________, діючого на підставі

(прізвище та ініціали)

_______________________________________________________________________

(статус підприємства, розпорядження, доручення)

уклали між собою договір:

1. База практики зобов'язується:

1.1. Прийняти студентів на практику згідно з календарним планом:

№ пор.	Номер і назва спеціальності	Курс	Вид практики	Кількість студентів	Термін практики
№ пор.	Номер і назва спеціальності	Курс	Вид практики	Кількість студентів	початок	кінець