Стійкість медіаландшафту є багатогранною концепцією, яка передбачає врахування різних аспектів суспільного життя, які потребують глибоких досліджень, зокрема медіа потребує життєздатних бізнес-моделей для ефективного функціонування і передбачає отримання прибутку за допомогою реклами, підписки тощо, а додаткова диверсифікація потоків доходів може підвищити економічну стійкість. Також, стійкість та сталість меділандшафу обумовлена задоволенням потреб різних аудиторій, що передбачає дослідження різноманітних голосів в журналістиці, справедливе зображення різних спільнот і вирішення питань інклюзивності. Ґрунтуючись на засад медіакультури, медіаландшафт має підкріплюватись дослідженням контенту, який відображає та поважає культурне розмаїття аудиторії, сприяє її розвитку, підтримуючи мистецтво, літературу та культурні заходи. У ширшому розумінні сталість потребує дослідження екологічних міруквань медійних структур для забезпечення екологічно свідомого вмісту.

Стійкий медіаландшафт потребує ґрунтовних досліджень для винайдення балансу між економічною життєздатністю, соціальною відповідальністю, культурною чутливістю та екологічною свідомістю. ЗМІ, які пристосовуються до мінливих ландшафтів, приймають різноманітність і роблять позитивний внесок у розбудову свідомого та відповідального медіасуспільства.

Соціальна відповідальність медіаорганізацій (розповсюдження дезінформації, ворожнечи) та вплив їхнього контенту на суспільство

Соціальна відповідальність медіаорганізацій є критично важливим аспектом їх ролі в суспільстві, адже включає міркування, пов’язані з розповсюдженням інформації, потенційним розповсюдженням дезінформації та впливом її вмісту на окремих людей і громадськість в цілому, тож потребує ретельних досліджень щодо створення та розповсюдження фейків та дип-фейків, умов формування стереотів, їх впливу на свідомість громадськості та інструментів протидії такого роду наративів.

Також необхідно глибокого проаналізувати законодавчі та нормативні документи для можливості розуміння наскільки реалізація редакційної політики того чи іншого медіа впливатиме: з одного боку на ментальне та психологічне здоров’я нації, а з іншого порушувати свободу слова, відповідно, дослідження мають довести необхідність балансу між цими засадами для формування соціальної відповідальності медіаорганізацій.

Медіаосвіта та медіаграмотність

Беручи до уваги припущення, що медіарепрезентації мають функціональне значення для встановлення сприйняття, пов’язаного зі всесвітом, і конструювання відчуття реальності; розуміти медіаконтент і правильно оцінювати його стало соціальною, тож критична медіаграмотність і перевірка фактів можуть допомогти громадськості орієнтуватися в потенційних упередженнях і програмах, які тим чи іншим чином виникають в залежності від різноманітних факторів, які потрібно досліджувати. Медіаграмотність виступає каталізатором поінформованого, критичного та свідомого медіасуспільства з можливістю аналізувати, оцінювати та взаємодіяти з медіаконтентом, усвідомлювати потенційний вплив ЗМІК, враховувати соціальну справедливість, інклюзивність тощо. Враховуючи складну історичну спадщину з періодами цензури, державного контролю та обмеженої свободи преси суспільство обмежено довіряє медіаінституціям, але в той же час прагне незалежного, неупередженого висвітлення подій. Відповідно, сьогодні, для вирішення завдання формування свідомого медіасуспільства,  необхідно забезпечити його представників можливістю набуття такої компетентності – як медіаграмотність, що є основним складником медіаосвіти і розглядається як зв’язок між трансльованим  контентом та результатом організованої просвітницької діяльності медіаінституцій.

Комунікаційна природа медіасуспільства

Природа комунікації в медіасуспільстві є динамічною та багатогранною, що відображає складну взаємодію медіа, технологій та суспільних структур і характеризується постійним та повсюдним потоком інформації. Комунікація в медіасуспільстві часто є мультимодальною, залучаючи поєднання тексту, зображень, аудіо та відео і забезпечуючи тим самим більш широкий і захоплюючий досвід спілкування. Саме таку мультимодальність необхідно досліджувати, адже вона базується на платформах соціальних медіа, онлайн-форумах,  інтерактивному вмісті тощо. Тож, глобалізація медіасуспільства, подолання географічних, соціальних та ментальних кордонів сприяє створенню більш взаємопов’язаного та взаємозалежного світу. Питання, наскільки зазначена глобалізація є позитивним чи негативним чинником розвитку суспільства в цілому і є основним завданням дослідження, адже тут необхідно з’ясувати  і проблеми, пов’язані з перевантаженням інформацією, і питання формування громадської думки, і етичні міркування, пов’язані з відповідальною журналістикою, конфіденційністю та можливістю зловживання інформацією.

Розуміння комунікаційної природи в медіасуспільстві вимагає усвідомлення еволюції медіаландшафту, технологічного прогресу, культурної динаміки та суспільних наслідків поширення інформації, а також, потребує постійного діалогу про відповідальну медіапрактику, медіаграмотність та етичні аспекти комунікації у світі.

Креативні індустрії на послуговуванні у медіасуспільства

Охоплюючи широкий спектр секторів, які сприяють створенню, виробництву та розповсюдженню культурного та творчого контенту, зокрема виробництво фільмів, телевізійних шоу, музики, літератури, мистецтва, відеоігор тощо, креативні індустрії часто лідують в інноваціях і впровадженні нових технологій,  розширюють їх межі, впливаючи на еволюцію медіаландшафту, починаючи від віртуальної реальності в розповіді історій і закінчуючи інтерактивними мультимедійними враженнями. Такий широкий діапазон функціонування та реалізації креативних індустрій потребує ретельних досліджень, адже забезпечує значний економічний внесок, генеруючи дохід, створюючи робочі місця та сприяючи економічному зростанню. Медіасуспільство виграє як від економічної життєздатності, створеної творчими секторами, включаючи рекламу, дизайн, моду та мистецтво, так і від взаємодії із спільнотами через культурні заходи, виставки та інтерактивний досвід. Через продукти креативних індустрій такі як література, кіно чи інші засоби розповіді історій формуються наративи, які впливають на суспільний дискурс, сприяють  спільному розумінню проблем, формують необхідні свідомі атитюди, підвищують громадську свідомість.

Дослідження усіх секторів креативних індустрій є дуже важливим напрямом, адже на їх тлі можна досліджувати і  жвавість та функціональність медіасуспільства, зокрема культурне самовираження, економічне зростання, технологічні інновації та залучення громадськості, що робить її важливим партнером у формуванні культурного та медійного ландшафту суспільств у всьому світі.