Конкурентна політика в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення

Зважаючи на зміну конкурентного середовища внаслідок російсько-української війни, дослідження зосереджено на визначенні нових викликів конкуренції та конкурентній політиці. У цьому напрямі вивчаєтся вплив:

.

- знищення виробничих та інфраструктурних потужностей в Україні,
- міжнародні санкції,
- допомога суб'єктам господарювання з боку державних органів та міжнародних організацій,
- воєнне та повоєнне регулювання конкуренції на регіональному, національному та глобальному ринках.

Окрім інших ефектів, досліджується тенденція до прискорення цифровізації в Україні через неможливість використання пошкодженої фізичної ринкової інфраструктури, і відтак - потреба у розвитку інституційного середовища конкуренції на цифрових ринках, яке досі є недостатньо розвиненим в Україні, а також в світі.

У межах напряму йде пошук шляхів вирішення цих викликів з точки зору вдосконалення конкурентної політики.

Конкурентна політика держави в умовах цифровізації економіки

Конкурентне право та конкурентна політика стикаються з регулятивною метаморфозою через зростання цифровізації економіки. У правових системах США, Китаю та Європейського Союзу впроваджуються системні зміни щодо регулювання конкуренції на цифрових ринках як реагування на виклики технологічного розвитку. У свою чергу Антимонопольний комітет України поки залишається інертним щодо розробки пропозицій законодавчих змін. 

Дослідження в межах напряму має два аспекти. По-перше, аналізується економічний контекст і особливості цифрової економіки з метою визначення ефективних інструментів регулювання конкуренції. По-друге, з’ясовуються потенційні напрямки удосконалення конкурентного права, у тому числі, у контексті наближення українського законодавства до права ЄС

Державна допомога для зеленої трансформації та енергетичної стійкості економіки України

Дослідження у межах напряму зосереджено на вивченні ролі державної допомоги як інструменту підтримки зеленої трансформації економіки України та її інтеграції до Європейського Союзу. Особлива увага приділяється аналізу ефективності державної допомоги у секторах енергетики, екології та інновацій, а також оцінці її відповідності принципам прозорості, цільової спрямованості та конкурентної нейтральності, закріпленим у праві ЄС.

Вивчаються моделі та критерії допустимості державної допомоги для проєктів з декарбонізації, розвитку відновлюваної енергетики та відбудови критичної інфраструктури, а також механізми узгодження національної політики з acquis ЄС у сфері контролю державної допомоги.

Окремим фокусом дослідження є енергетична стійкість як елемент економічної безпеки держави. Розглядаються підходи до формування політик “зеленої” державної допомоги, які одночасно сприяють сталому розвитку, конкурентоспроможності підприємств і поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.

Результати досліджень покликані сприяти розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення політики державної допомоги для забезпечення сталого економічного зростання, енергетичної незалежності та прозорості рішень у сфері державного фінансування.