П’ятий модуль проєкту Жана Моне на тему: «Створення інклюзивного університетського клімату»

Creating Inclusive University Climate

В Модулі брали участь аспіранти та викладачі українських закладів освіти, зокрема, представники Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; Воєнної академії імені Євгенія Березняка; Державного торговельно-економічного університету; Державного університету інформаційно-телекомунікаційних технологій; Дубенської філії університету «УКРАЇНА»; Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка; Київського національного економічного університету імені В.Гетьмана; Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; Коледжу приватного закладу вищої освіти «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика»; комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж»; Національного університету біоресурсів і природокористування України; Національного університету водного господарства та природокористування; Національного університету фізичного виховання і спорту України; приватного закладу вищої освіти «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика»; Центрально- українського національного технічного університету; Чорноморського національного університету імені Петра Могили.

Під час реалізації модуля обговорювалися питання соціальної відповідальності закладів вищої освіти у формуванні інклюзивного освітнього простору. Наголошувалося на необхідності гарантувати однакові можливості для всіх студентів, незалежно від їх фізичних, психологічних чи соціальних характеристик, а також підкреслювалася роль емоційного інтелекту у створенні сприятливого інклюзивного клімату та інтеграції принципів інклюзивної освіти у процес підвищення якості навчання.

Ключовим етапом модуля стало обговорення пріоритетних напрямів розвитку закладів вищої освіти. Починаючи з проблем забезпечення доступу студентів до навчальних закладів з дому (дистанційно), учасники аналізували спроможність закладів створити умови для навчання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Проводився детальний аналіз освітнього середовища щодо необхідності дотримання принципів інклюзивності, визначалися перешкоди, що обмежують участь студентів з особливими потребами, а також розглядалися світові практики формування інклюзивного простору та розроблялися конкретні тактичні завдання для досягнення загальної стратегії розвитку з урахуванням інклюзії.

До практичних кейсів модулю було включено приклади впровадження асистивних технологій, спрямованих на забезпечення рівного доступу до освіти для осіб із сенсорними, когнітивними та опорно-руховими обмеженнями. Особлива увага приділялася використанню адаптивних технологій штучного інтелекту, персоналізованих навчальних платформ, а також застосуванню доповненої та віртуальної реальності у навчальному процесі. Окремо розглянули механізми гейміфікації, які стимулюють мотивацію студентів та їх залучення до навчання, а також аналізували міжнародний досвід застосування гейміфікованих методик і їх вплив на когнітивну активність учасників освітнього процесу.

Додатково під час тренінгу розглянули академічні цінності, що виходять за рамки традиційного сприйняття інтелектуальної діяльності, включаючи аспекти комунікації, культурного середовища, взаємодії та психологічного комфорту студентів. Обговорювалися шляхи розвитку концепції інклюзії, інтеграції, адаптаційних стратегій та різних моделей навчання, спрямованих на активне залучення студентів з особливими освітніми потребами. Також було представлено умови для створення інклюзивного навчання у вищих навчальних закладах, що включає адаптацію матеріалів, застосування сучасних педагогічних підходів, формування інклюзивного середовища та впровадження систем моніторингу клімату. Окремий блок присвячено питанням екологічного та ненасильницького спілкування, а також партнерським підходам у навчальному процесі.

Учасники тренінгу набули практичних навичок розробки та використання індикаторів для вимірювання рівня інклюзії, що дозволяє ефективно оцінювати та вдосконалювати доступність і рівноправність в освіті. Це сприяло формуванню розуміння того, як впроваджувати та оцінювати інклюзивні методики, створюючи комфортне та доступне середовище для всіх учасників освітнього процесу, а також поглибило знання про розвиток інклюзивної культури як фундаменту для створення справді відкритої освітньої спільноти.