Шостий модуль проєкту Жана Моне на тему: «Створення інклюзивного університетського клімату»

Creating Inclusive University Climate

В Модулі брали участь аспіранти та викладачі українських закладів освіти, зокрема, представники Білоцерківського національного аграрного університету, відокремленого структурного підрозділу «Вінницький торговельно- економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічного університету»; Вінницького медичного фахового коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного; Державного торговельно-економічного університету; Запорізького національного університету; Інституту цивільної авіації Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; Кам’янець- Подільського національного університету імені Івана Огієнка; Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана; Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка; комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж»; Криворізького національного університету; Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького; Навчально-наукового олімпійського інституту НУФВСУ; Національного університету фізичного виховання і спорту України; Національного університету «Чернігівська політехніка»; приватного закладу вищої освіти «Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика»; Тернопільського академічного ліцею «Генезис»; Тернопільського Державного педагогічного інституту ім. Я.Галана; Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти; Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка; Університету КРОК; Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба; Хмельницького національного університету; Центрально-українського національного технічного університету; Чорноморського національного університету імені Петра Могили.

Під час тренінгів був представлений досвід досвід українських та іноземних університетів щодо впровадження інклюзивних підходів в освітній процес, зокрема через адаптацію інфраструктури, створення спеціальних програм підтримки та навчання викладачів з питань інклюзивності. Піднімалося дискусійне питання: «інтеграція чи інклюзія» задля забезпечення рівного доступу до знань, ресурсів та можливостей для студентів з різноманітними потребами.

Найгострішими були дебати щодо формування інноваційної, конкурентоспроможної освітньої системи, в основі якої покладена розробка стратегічного плану університету з усіма елементами інклюзивного простору. Розробка стратегій охоплювала: 1) аналіз поточного стану (оцінку наявних умов, ідентифікація бар’єрів, що заважають повноцінній участі студентів з особливими освітніми потребами; 2) визначення цілей (формулювання коротко-, середньо- та довгострокових завдань, спрямованих на забезпечення рівних можливостей для всіх); 3) розробка політик (створення нормативно-правової бази та навчально-методичних матеріалів, які регламентують принципи інклюзивного навчання та забезпечують адаптацію освітніх програм); 4) впровадження асистивних технологій (розглянуто роль асистивних технологій у забезпеченні інклюзивного освітнього середовища, а також вплив гейміфікації на формування ефективних навчальних стратегій. Зокрема, проаналізовано сучасні рішення, що базуються на штучному інтелекті, інтернеті речей (AIoT) та технологіях доповненої реальності (AR), які сприяють адаптації освітнього процесу до потреб студентів з особливими освітніми потребами); персоналізованих платформ, а також засобів доповненої і віртуальної реальності, які забезпечують індивідуальний підхід до кожного студента; 5) формування міжкультурної комунікації (увага була приділена міжкультурній компетентності, яка охоплює емпатію, гнучкість та навички вирішення конфліктів; адаптації іноземних студентів, зокрема їхньої мовної інтеграції, соціалізації та взаємодії у реципієнтному суспільстві); 6) оптимізація інфраструктури (забезпечення фізичної доступності навчальних приміщень, створення спеціалізованих ресурсних центрів для підтримки студентів з особливими потребами); 7) моніторинг та оцінка (аналіз «Індексу інклюзії», визначення системи індикаторів для постійного аналізу ефективності впроваджених заходів та внесення коригувань у стратегію; результативності адаптації та заходів для підтримки студентів (студентські ініціативи, тематичні семінари, культурні фестивалі) тощо.

Упродовж тренінгів були розглянуті світові практики, які дозволили визначити напрями інтеграції інноваційних підходів до освітнього процесу.