Проблематика урегулювання прав добросовісного набувача крізь призму положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України» (законопроєкт №12089) стала предметом експертної панельної дискусії, яка відбулася 02 квітня 2025 року.

Вказаний закон вже прийнятий парламентом, підписаний Головою Верховної Ради України та направлений Президенту на підпис. Проте його зміст викликав значний суспільний резонанс. Зокрема, серед правників широко висловлюються наступні занепокоєння:​

1. щодо створення передумов до легалізації незаконної приватизації природних територій. Так, є обгрунтовані припущення, що нові законодавчі положення сприятимуть незаконній приватизації земель лісового та водного фонду, що може призвести до втрати державою контролю над цими екологічно цінними територіями;
2.  ​щодо обмеження строків повернення незаконно відчужених земель: Пропонується обмежити до 10 років термін, протягом якого можна повернути в державну чи комунальну власність незаконно відчужені земельні ділянки. Після закінчення цього терміну такі ділянки залишаться у приватній власності без можливості повернення;
3. щодо додаткового  фінансового тягаря на державний бюджет, адже у випадку повернення земельних ділянок у власність держави чи громади, закон зобов'язуватиме компенсувати приватним власникам ринкову вартість цих ділянок за рахунок бюджетних коштів, що може суттєво навантажити державний бюджет;
4. щодо можливості безконтрольної забудови природних територій;
5. щодо порушення принципу справедливості та відповідальності. Замість притягнення до відповідальності осіб, які незаконно відчужували землі, закон фактично звільнятиме їх від відповідальності та перекладатиме фінансовий тягар на державу та платників податків.

Ці чинники можуть призвести до узаконення попередніх порушень та створити небезпечні прецеденти для майбутнього розподілу земельних ресурсів в Україні.

При цьому існує і інша позиція щодо законодавчих нововведень, яка підкреслює потребу із вдосконалення правового регулювання витребування майна у добросовісного набувача шляхом чіткого розмежування віндикаційного та негаторного позовів та можливості їх заявлення, надання справедливої компенсації добросовісному набувачеві при витребуванні майна на користь держави чи територіальної громади та подальшого відшкодування шкоди за рахунок винних осіб на користь держави чи територіальної громади, а також посилення правових засад захисту прав та інтересів добросовісного набувача.

Своїми думками щодо змін до ЦК України поділилися науковці та практики, зокрема:

Володимир Примак, доктор юридичних наук, професор кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права ДТЕУ, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді

Олена Гончаренко, доктор юридичних наук, доцент, головний науковий  консультант відділу з питань цивільних і господарських  відносин та підприємництва Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України

Ольга Шевченко, легенда законопроектної аналітики з цивільних та господарських відносин, завідувачка відділу цивільних та господарських відносин та підприємництва Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України з 2015 по 2024 роки.

Модератор дискусії – доц. Ганна Ільченко, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права ДТЕУ.

Даний захід був орієнтований на студентів, які навчаються на освітніх програмах: «Право», «Міжнародне право», «Комерційне право», «Цивільне право і процес», «Фінансове право» (освітніх ступенів бакалавр та магістр).

Проведення занять для студентів в формі дискусії із залученням фахівців, допомагає їм краще зрозуміти законодавчі норми та розвинути критичне мислення. А проведення заходу оффлайн додатково дає можливість пропрацювати soft skills, які так необхідні студентам при працевлаштуванні.

Подібні зустрічі є важливим кроком до формування нового покоління юристів, здатних критично мислити, аналізувати правові реформи та ефективно відстоювати інтереси суспільства.

Проведення таких дискусій підсилює освітній процес, мотивує студентів до глибшого вивчення права та сприяє їхньому майбутньому професійному розвитку.