❌ Підхід законодавців до цього питання категорично неприйнятний

❌ Законопроєкт системно порушує норми Конституції України

❌ Запропоновані механізми суперечать фундаментальним принципам верховенства права

Особливу тривогу викликає відсутність врегулювання колізій між санкційними нормами та процедурами управління активами. Півтора року АРМА намагається внести зміни до закону про санкції, але ініціативи агентства досі не враховані у законопроєкті №12374-д.

Що відбувається на практиці? Депутати та профільний комітет не передбачили механізму роботи з активом, який одночасно:

1) отримав рішення ВАКС щодо націоналізації як санкційний 

2) перебуває в управлінні АРМА в рамках кримінального провадження

Саме ця прогалина блокує процедуру реалізації через ФДМУ. Санкційні активи в кримінальному провадженні без зняття арешту та статусу речового доказу залишаються у правовому вакуумі.

Результат? В Україні накопичується величезна кількість нереалізованих рішень щодо націоналізації. Така ситуація працює виключно на користь підсанкційних осіб, надаючи їм можливість затягувати процедури націоналізації.

Закон про АРМА та закон про санкції повинні бути взаємоузгодженими. Це питання національної безпеки в умовах війни.

Інша критична проблема — надходження від військових облігацій, закуплених за списані санкційні арештовані кошти. АРМА вже направляє ці кошти на потреби держави, однак законодавчо цей механізм досі не закріплений. Необхідна чітка норма про можливість АРМА виконувати рішення ВАКС.

Ще одна неврегульована колізія — припинення дії договорів управління після отримання рішення ВАКС. Це призводить до втрати доходів у перехідний період до націоналізації активу. В умовах війни ми не маємо права на такі втрати.

Жахливою для держави є ситуація дублювання функцій. ФДМУ змушений повторно проводити огляди, оцінку, конкурси, витрачаючи дорогоцінний час та бюджетні кошти на те, що вже було зроблено АРМА. Це неприпустимо!

На круглому столі закликала народних депутатів терміново переглянути положення законопроєкту №12374-д та врахувати експертну думку наукової спільноти і фахівців з практичним досвідом у сфері управління арештованими активами.

Детальніше розʼяснюю наступне:

Згідно зі статтею 5-1 закону України «Про санкції», ФДМУ має повноваження у сфері управління (у тому числі шляхом реалізації) активами, щодо яких ухвалено судове рішення про застосування такої санкції. Раніше в цій нормі, поруч з фондом держмайна були і інші державні органи, в тому числі і АРМА. 

І це обсолютно демократично забезпечило б виконання рішень ВАКС про націоналізацію активів.

Та чи може бути виконане рішення ВАКС , коли мова йде про те, що одночасно активи можуть бути речовими доказами в кримінальному провадженні - питання залишається відкритим.

 що забезпечує АРМА:

Виконуючи рішення суду в рамках кримінального провадження, АРМА забезпечує реалізацію на Прозорро.Продажі, а кошти направляються у військові облігації та обороноздатність.

На жаль, санкційні мезанізми не працюють. Зобовʼязання АРМА зберігати ці активи до моменту, поки ФДМУ не реалізує їх - не принесуть державі тієї економічної ефективності, про яку публічно заявляє агентство.

Адже Національне агентство розробило і внесло до парламенту законопроєкт №10069, який має позитивні висновки всіх міністерств і відомств, комітету ВРУ з питань антикорупційної політики, в тому числі і Мінʼюсту і який врегулював би раз і назавжди питання можливості реалізації арештованих активів (які водночас є санкційними) агентством.

Акцентую увагу, що головний пріоритет держави Україна - це перемога у війні. Це щоденна праця всіх органів єдиним фронтом допомогти нашим військовим. І чим більше буде органів, які маючи порядки реалізації — продати такі активи — тим більше буде допомоги на сили оборони і коштів в бюджет.

Саме АРМА списує санкційні кошти в рамках кримінальних провадженнях. Відомі на всю країну кейси про списання російських: 1,8 млрд грн Royal Pay, 18 млн дол США та 137 млн грн Фрідмана і Авена, 2,6 млрд грн PIN up. Агентство скерувало їх у військові облігації і загальна сума більше 8 млрд грн працює на наших захисників.

Нонсенс системи в тому, що саме після цього факту списання? ВАКС ухвалив рішення, наприклад, про кошти Royal Pay. Агентство ініціювало внесення змін передбачивши можливість зарахування ОВДП, які вже працюють на державу, передачі ОВДП у власність держави.

Це був законопроєкт №11280-1, проти якого виступали БЮТ та Європейська солідарність та не набрав необхідної кількості голосів.

Пильно спостерігаючи за процесами в країні та аналізуючи, що саме ініціюють Мінʼюст, ФДМУ чи АРМА, можна зробити дуже прості висновки.

Вони на поверхні. Бо сайт Уряду та медіа вже висвітлили - за ініціативи АРМА схвалено постанову Уряду про дозвіл продажу військових облігацій для списання їх в бюджет за рішенням ВАКС.

Що це означає? Відповідь очевидна - агентство наповнює бюджет та Фонд ліквідації наслідків від збройної агресіі рф.

А що з майном, та як його націоналізувати ?

Пояснюю:

ФДМУ , у разі отримання рішення ВАКС, чітко зазначено наступні підстави неможливості виконання рішення:

• органом досудового розслідування та судом відмовлено у скасуванні арешту таких активів;

• неможливості застосування конфіскації цього ж майна.

Основний аргумент ФДМУ в тому, що після реалізації таких санкційних активів кошти від продажу будуть направлені до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Отож, і АРМА це вже здійснює у відповідності до постанови Уряду, при цьому варто відмітити, що першочергово саме агентство їх списує і фактично заставляє приносити дохід державі.

Додам коротке роз’яснення про ОВДП з офіційних джерел – сайта Міністерство фінансів України, можливо тоді буде зрозуміло за рахунок чого фінансується дефіцит державного бюджету в умовах збройної агресії та воєнного стану. Як повідомляється Міністерством фінансів України:

«Джерелами фінансування державного бюджету є облігації внутрішньої державної позики, військові облігації, кредити від Міжнародних організацій, двосторонні кредити та гранти». «Джерелами фінансування загального фонду державного бюджету у 2024 є:»

«Міністерство фінансів України згідно з покладеними на нього обов’язками здійснює розміщення (емісію) державних облігацій з метою фінансування дефіциту державного бюджету та рефінансування державного боргу. Кошти, залучені від розміщення ОВДП, забезпечують виконання плану державних запозичень та використовуються на безперебійне забезпечення фінансових потреб держави в умовах воєнного стану. Варто зауважити, що існують обмеження щодо спрямування коштів міжнародної фінансової допомоги на фінансування оборонних видатків. У зв’язку з цим видатки сектору безпеки і оборони переважно фінансуються за рахунок податкових надходжень і ОВДП «Військові облігації» - відповідь Міністерства фінансів України на запит АРМА про використання коштів, залучених від розміщення Військових облігацій.

Ці кошти відіграли суттєву роль у підтримці фінансової стабільності країни в умовах війни. Як зазначено Міністерством фінансів України: «Завдяки залученим коштам від ОВДП ми змогли профінансувати понад 200 днів нашої оборони та захисту, що еквівалентно 15% ВВП України у 2023 році. В цілому інвестиції в облігації стали другим за обсягом джерелом фінансування держбюджету після міжнародної допомоги».

Отже, коли ми здійснюємо аналіз законопроекту 12374-д,  необхідно зазначити про можливі наслідки відхилення ініційованих правок до законопроекту 12374-д щодо управління арештованими грошовими коштами з боку членів комітету з питань антикорупційної політики. Залишення норми законопроекту в частині підпункту 2) пункту 1 статті 20 Управління грошовими коштами та банківськими металами.

«Стаття 20. Управління грошовими коштами та банківськими металами. 

1. Управління грошовими коштами у готівковій та безготівковій формах у будь якій валюті, на які накладено арешт у кримінальному провадженні або у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, здійснюється Національним агентством шляхом:

2. продовження їх розміщення до закінчення строку дії договору депозиту на депозитному рахунку власника в банку, в якому вони були розміщені на момент накладення арешту, із забороною здійснення видаткових операцій та виплати процентів чи доходу в іншій формі згідно з умовами договору.»

Можливі наслідки: будь-які грошові кошти на момент накладення арешту чи передачі в управління АРМА можуть бути оформлені на депозитний рахунок власника зі строком повернення 3-5-10 років, що автоматично унеможливить управління цими коштами Агентством (пропонувалось цю норму прибрати). Це ж саме стосується грошових коштів, які виведені за кордон та знаходяться на рахунках в іноземних банках, що призведе до неможливого повернення цих коштів в Україну, вони можуть бути переоформлені власниками коштів на довгострокові депозити в іноземних банках. Щодо строків повернення коштів в разі скасування арешту, Агентством пропонувалось встановити строк 10 робочих днів – також відхилено Комітетом.

«3. У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт розміщених на рахунках Національного агентства грошових коштів, за умови наявності судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, Національне агентство перераховує відповідні кошти та нараховані за ними проценти на рахунок їхнього законного власника протягом трьох робочих днів з дня подання ним заяви …»

Можливі наслідки: унеможливіть накладення повторного чи нового арешту з боку слідства, тому що 3-х днів для цього буде недостатньо, що може призвести до повернення коштів, здобутих злочинним шляхом, власнику.

І це лише вершина айсбергу неврегульованих та не почутих законотворцями пропозицій агентства. Та тільки б урегулювання щодо надання можливості тимчасового управління санкційними активами , які вже в управлінні АРМА або можливість їх реалізації за тими ж прозорими правилами, які вже здійснює, - не лише б дало можливість виконати існуючі десятки рішень про націоналізацію. А водночас, суттєво наповнило би бюджет і звичайно, унеможливило агресору використовувати такі прогалини законодавства на свою користь. 

Варто окремо зазначити про деклараційні та непрацюючі закладені норми в законопроекті, які без відповідних змін в КПК України, залишаться мертвими.

Це означає, що Євросоюз знову побачить неспроможність України виконати затверджені парламентом України взяті зобовʼязання. 

Науковий підхід полягає не лише в аналізі норм та їх спроможності реалізувати, а й економічно-правовому підході ефективності в майбутньому для розвитку сталої демократичної держави. 

Відтак, законодавці мають замислитися, проаналізувати не дієвість норм законопроекту 12374-д і поки не пізно повернутися до розгляду та доопрацювання основного законопроекту.