logo
ДЕРЖАВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ / КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДЕРЖАВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ / КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
logo
ДЕРЖАВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ / КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
img

"Майстерня професійного зростання": фахівці обговорили проблеми харчового законодавства

Загальна інформація

20 вересня 2015 року має стати святом для українського споживача та викликом для українських "харчовиків".

Саме в цей день набере чинності новий харчовий закон "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів". Цей закон ще часто називають євроінтеграційним, оскільки він побудований на принципах та вимогах до безпечності харчових продуктів, які діють в ЄС.

Сьогодні європейська система безпечності харчових продуктів визнана однією з найкращих у світі, а європейський споживач є найбільш захищеним. Водночас харчове законодавство ЄС є прикладом осмисленого підходу, що враховує інтереси всіх, хто пов’язаний з ринком харчових продуктів.

Розробці та прийняттю нового харчового закону передувало детальне вивчення європейських підходів та аналіз можливості їх застосування в українських реаліях. Боротьба за цей документ відбувалась майже п’ять років. За цей час виникло багато чуток та припущень щодо того, що станеться у разі зміни правил гри.

Отже, якою буде нова українська система безпечності харчових продуктів? Яким чином вона враховуватиме інтереси споживачів і бізнесу? За рахунок чого стане можливим менше втручання державних контролюючих органів у діяльність підприємств? Чи стане споживач більш захищеним?

Ці та інші питання стали предметом обговорення на лекції голови правління Ліги виробників харчових продуктів Кузнєцова Геннадія Дмитровича.

ЗУ про безпечність та якість харчових продуктів в новій редакції 27 08 2015

СОТ та ЄС

За новим підходом контролюватися буде весь ланцюг виробництва харчового продукту. Це дозволить виявити загрозу на ранньому етапі та запобігти виробництву небезпечного продукту та, відповідно, потраплянню такого продукту до споживача. На законодавчому рівні це закріплено у формі вимоги обов’язкового запровадження системи управління безпечності харчових продуктів на принципах ХАССП (лат. НАССР).

Оскільки запровадження НАССР потребує часу та певних ресурсів, то задля уникнення шокової терапії законом передбачені значні перехідні періоди.

Наприклад, на всіх молокозаводах, бійнях та інших підприємствах, де виробляють харчові продукти, до складу яких входять необроблені інгредієнти тваринного походження, НАССР має бути запроваджений у 2017 році. Виробники соків та цукерок мають впоратися із завданням до 2018 року, а власники всіх малих підприємств - до 2019 року. Низка виключень або можливість запровадити спрощений НАССР передбачена для закладів роздрібної торгівлі, закладів громадського харчування, кондитерських, пекарень.

Сьогодні система управління безпечністю харчових продуктів на принципах НАССР визнана найнадійнішою системою в світі, яка запобігає виробництву небезпечних харчових продуктів. Отже, з її поступовим запровадженням рівень захищеності українського споживача зростатиме.

Але прийняття закону - це лише половина шляху. Для того щоб нова система запрацювала, гарантуючи кращий захист споживачу та підтримуючи розвиток харчового бізнесу в Україні, необхідно забезпечити імплементацію цього закону. 


02.09.2015
adv
3042
остання редакція 05.02.2016
knteu