Дайсаку Ікеда

Почесний доктор КНТЕУ (2002 р.)

Японський мислитель, філософ, письменник, поет і педагог

     Народився в м. Токіо 2 січня 1928 року в родині торговця водоростями. Його покоління належить до так званих «дітей війни». Четверо його старших братів було призвано на фронт, один з них не повернувся, а Дайсаку Ікеда з іншими школярами працював на військовому виробництві. Жорстокість і фанатичний націоналізм тогочасного мілітаристського японського суспільства, жахи нічних бомбардувань викликали обурення юного серця проти війни, безглуздих трагедій і жорстокості. Бідність родини і слабке здоров’я Дайсаку Ікеда лише підсилювали духовне сум’яття юнака, що шукав відповідні на хвилюючі його питання в книгах. Юний Ікеда любив читати Уїтмена, Толстого, Гете. Добре знайомий з письменною творчістю М.В. Гоголя. У післявоєнний час Дайсаку Ікеда закінчив відділення політології та економіки Тай сей Гакуїн (сьогодні – Токійський університет Фудзі).

      1947 року, у віці 19 років Дайсаку Ікеда зустрівся з Джосеєм Тода – другим президентом буддійської організації Сока Гаккай (Soka Gakkai), який став його вчителем і під керівництвом якого він вивчав філософію, політику, літературу, мистецтво, економіку, юриспруденцію, хімію та інші науки. Ця зустріч спонукала до прийняття Ікедою буддійської віри і вступу до Сока Гаккай. Буддійська філософія, за висновком Ікеди, дуже миролюбиве учення, засноване на любові і повазі до Людини.

     У 1960 році Ікеда став третім президентом організації Сока Гаккай. З 1979 року він є його почесним президентом. За 19 років його керівництва цим товариством буддійський рух отримав інтенсивний розвиток глобального масштабу. 1975 року Дайсаку Ікеда заснував міжнародну буддійську організацію Сока Гаккай Інтернешнл (Sokka Gakkai International,SGI) і став президентом цього світського миротворчого товариства, членами якого є нині понад 10 мільйонів осіб, представників більш ніж 190 країн і регіонів світу.

    Дайсаку Ікеда – засновник ряду закладів, що покликані поширювати ідеї гуманізму і милосердя. Серед них – освітня системи, у складі якої дитячі садки, початкові, середні і вищі школи, університети, Фонд освіти імені Макігучі; у галузі культури – концертна асоціація «Min On», музеї образотворчих мистецтв «Фудзі» в м. Токіо і в префектурі Судзуока; в галузі науки – Науково-дослідний інститут орієнтальної філософії, Міжнародний дослідний центр з питань миру імені Джосея Тода, Бостонський центр з дослідження проблем ХХІ століття (Boston Research Center for XXIst Century) та інші.

    Дайсаку Ікеда є автором багатьох філософських і літературних творів, що відображають широкий спектр його різнобічних інтересів, – це поезія, наукові твори, праці з проблем політики і цивілізації. Заслуговують на увагу такі філософські твори, як: «Революція в душі людини» (у 12 томах), «Життя – це загадка, дорогоцінний скарб», «Мій Будда», а також понад сорок діалогів, що відбулися між Ікедою з представниками різних духовних традицій (християнства, ісламу, іудаїзму), з представниками цивілізацій Заходу і Сходу, видатними мислителями сучасності.

     Дайсаку Ікеда має понад 230 ступенів і звань почесного доктора і почесного професора, що були присуджені йому університетами всіх континентів світу.

    Дайсаку Ікеда захоплюється фотографією.

    Віддаючи шану заслугам перед людством Вчена рада КНТЕУ присвоїла Дайсаку Ікеді у 2002 році звання «Почесний доктор КНТЕУ».

    Делегація Київського національного торговельно-економічного університету, на чолі з ректором А.А.Мазаракі, у 2003 році відвідала Сока Гаккай і в урочистій обстановці вручила Дайсаку Ікеді диплом «Почесного доктора КНТЕУ», університетську плакетку «Гідному шани», а також від імені Міністерства освіти і науки України знак «Відмінник освіти України».

Шеневуа Моріс Жан

Почесний доктор КНТЕУ (2002 р.)

     Директор Професіоналізованого інституту менеджменту і управління Університету Овернь-Клермон-1 (Франція). Шеневуа Моріс Жан народився в 1946 році у м. Клермон-Феррані, француз, має вищу освіту – в 1967 році закінчив факультет права і політичних наук університету Овернь-Клермон-1, отримав дипломи про вищу освіту: юридичну (1967 р.), державне право (1971 р.), політичних наук (1975 р.). У 1977 році здобув науковий ступінь доктора правових наук за дисертаційне дослідження «Посередники у розподілі бюджетних кредитів та інвестицій».

  Трудова діяльність Шеневуа М.Ж. розпочалась 1970 року як асистента Університетського технологічного університету Овернь-Клермон-1. З 1980 по 1986 рік – старший викладач, завідувач кафедри «Управління підприємствами і адміністративними закладами» того ж інституту. З 1986 по 1992 рік - професор Університету Овернь-Клермон-1, з 1992 року працює директором Професіоналізованого інституту менеджменту і управління Університету Оверні-Клермон-1 з одночасним виконанням функцій віце-президента даного університету з міжнародних зв’язків (до 2000 р.).

    Поряд з основними науково-педагогічними обов’язками Шеневуа М.Ж. постійно виконує різноманітні доручення професійно-громадського характеру, зокрема був відповідальним за навчання на факультеті права і політичних наук (Париж, 1977-1979 рр.), в університетському Технологічному інституті (Клермон-Ферран, 1980-1982 рр.), в Інституті підготовки до загального управління (Клермон-Ферран, 1981-1993 рр.). Був головою загальних зборів завідувачів кафедр, членом Національної педагогічної комісії, Адміністративної ради завідувачів кафедр, координатором технологічних напрямів освіти університету Овернь-Клермон-1,  з 2000 року є членом Національної консультативної комісії університетських професіоналізованих інститутів (Франція).

    Шеневуа М.Ж. – визнаний учений в галузі права і політичних наук. Йому належать такі праці, як: «Керівники державних установ», «Використання процедури заклику до дотримання регламенту у Національних зборах за V Республіки», «Рішення Конституційної ради від 17.07.1978 р. про санкції у випадку посягань на монополію радіомовлення і телебачення», «Бюджетна підтримка експортерів», «Банківська і кредитна системи в Оверні і внесок в наукове дослідження», «Рахунок позик», «Дозволи (санкції) програми» та інші.

    Ініціатор налагодження і розвитку співробітництва КНТЕУ з Університетом Овернь-Клермон-1, зокрема укладення в 1998 році довгострокового договору про співпрацю між університетами.

    За ініціативи Шеневуа М.Ж. в 2000 році створено Французько-Український інститут управління, в якому студенти за принципом паралельного навчання здобувають менеджерську освіту і отримують диплом державного зразка Франції. Цей інститут одержав суспільне визнання, став привабливим для молоді. Його відділення відкриті у містах Вінниці, Харкові і Чернівцях. За роки функціонування інститут підготував 252 фахівців-менеджерів, яким вручено дипломи за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями та які успішно працюють у Франції, а також в інших країнах і в представництвах, що мають французьку компаненту діяльності.

    Відзначаючи значний особистий внесок у реформування та вдосконалення вищої освіти, сприянні розвиткові КНТЕУ та його інтеграції до європейської освітянської спільноти, Вчена рада КНТЕУ в січні 2002 року присвоїла звання «Почесний доктор КНТЕУ» Шеневуа Морісу доктору правових наук, директору Професіоналізованого  інституту менеджменту та управління Університету Овернь-Клермон-1 (Франція).

    Слід відзначити, що за ініціативи Шеневуа М.Ж. з 2008 року розпочато реалізацію спільного проекту з підготовки менеджерів малих і середніх підприємств (магістерська програма), з отриманням подвійного диплому, а також підготовки фахівців з адміністративного управління в регіоні, муніципального менеджменту. Підготовлено проект щодо організації спільного наукового керівництва дисертаційними дослідженнями молодих науковців, що навчатимуться на 3-му циклі – P&D (в аспірантурі).

Ришард Боровецький

Почесний доктор КНТЕУ (2007 р.)

Ректор Краківського економічного університету (Польща), професор, визнаний вчений у сфері сучасної економічної науки

   Народився 07 січня 1943 року у місті Зволень, поляк. Має вищу освіту – в 1966 році захистив дипломну роботу у Вищій економічній школі у Кракові і був прийнятий на підготовчі курси для молодших наукових співробітників, а вже через рік він працював асистентом на кафедрі економіки промислового підприємства. У 1976 році отримав ступінь кандидата економічних наук, у 1989 році – науковий ступінь доктора. В наступному році Ришард Боровецький обраний на посаду завідуючого кафедрою економіки та організації промислового підприємства, а в 1991 році – на посаду директора Інституту економіки промисловості. Починаючи з 1992 року і до цього часу Ришард Боровецький – завідувач кафедри економіки та організації підприємств. Рішенням Президента Польської Республіки від 24 січня 1997 року йому присвоєно звання професора економічних наук, а рішенням міністра народної освіти в 1999 році – звання професора.

    Обраний на посаду ректора Краківського економічного університету двічі (2002, 2005 роки).

     Науковий здобуток професора Р. Боровецького значний і навіть унікальний: близько 600позицій, у тому числі 70 книжок (автор, співавтор, науковий редактор), понад 200наукових статей та рефератів, надрукованих у Польщі та за кордоном, 25 підручників,декілька десятків недрукованих наукових праць, проектів та експертиз.

     Наукова, педагогічна і організаторська діяльність професора  Р. Боровецького одержала суспільне визнання та найвищу повагу. Він був Головою правління Краківського відділення Наукового товариства організації і керування (1989–1998), потім – Головою головного правління цього Товариства (1998–2005). Засновник Програмної ради наукового товариства нерухомості, заступник голови Наукової ради Європейського інституту самоуправління і публічної адміністрації. Бере активну участь у діяльності Ради наукових товариств при Президії ПАН. Враховуючи досягнення як вченого, Р. Боровецький обирається членом Комітету наук організації і управління Польської Академії Наук (1996–1999), а також членом Президії (1999–2003), потім, з 2003 р., – заступником голови цього Комітету. Професор Р. Боровецький був також обраний до Комітету економічних наук ПАН. Підтвердженням наукової позиції вченого було обрання його до Комітету наукових досліджень (1999–2002), до Акредитаційної Комісії Вищого професійного навчання в Польщі (1998-2001), а також обрання його членом-кореспондентом Європейської академії науки, мистецтва і літератури Парижа (2002), Почесним доктором (Нonoris causa) Університету Мессіни (Італія).

     Р. Боровецький бере активну участь у діяльності Програмових рад і редакційних комітетів.

    Багаторічна наукова, дидактично-виховна, організаційна та суспільна праця професора, доктора економічних наук Р.Боровецького знайшла широке визнання і ознаменована багатьма нагородами та відзнаками. Серед них: Хрест Офіцерський і Хрест Кавалерський ордена Відродження Польщі, Золотий та Бронзовий Хрести Заслуги, Медаль Комісії Народової освіти, Золота та Срібна медаль «За заслуги для оборонності краю», Золотий знак Зв'язку польських вчителів, відзнака «За заслуги для статистики РП», медаль ім. Кароля Адамецького, золоті почесні відзнаки наукових товариств: Наукового товариства організації та управління, Польського економічного товариства та Товариства бухгалтерів Польщі, а також відзнаки міст Кракова, Тарнова, Радомля, Кросна, Санока.

      Вагомим внеском Р. Боровецького у розвиток співробітництва з КНТЕУ є ініціювання і безпосередня участь у започаткуванні співпраці у трикутнику КНТЕУ–КЕУ–Університет Мессіни (Італія) у 2002 році.

     Саме під час його керівництва Краківським економічним університетом інтенсифікувався обмін між КНТЕУ і КЕУ, науковцями та студентами. Здійснено перше спільне видання фундаментальної наукової праці «Трансформаційні процеси в Польщі та Україні».

    Високою оцінкою внеску Р.Боровецького у розвиток освіти і науки стало його нагородження у 2006 році медаллю ім. Петра Могили та обрання в 2007 році академіком Академії економічних наук України за спеціальністю «Менеджмент». Вчена рада КНТЕУ 29 листопада 2007 року присвоїла Р.Боровецькому звання «Почесний доктор КНТЕУ», визначаючи значний особистий внесок у реформування та вдосконалення вищої освіти, сприяння розвитку КНТЕУ та його інтеграції до Європейської освітньої спільноти.

Алесандро Анастазі

Почесний доктор КНТЕУ (2008 р.)

Алесандро Анастазі народився в 1938 році. В 1961 р. з відзнакою закінчив навчання в Університеті Мессіни по спеціальності „Право”

     В своїй університетській кар’єрі, яка почалася в 1965 році, пройшов всі ступені: від асистента до професора. Свідченням його високого визнання була Урядова постанова 1985 р. про присвоєння йому звання „Державний професор”. 

     Протягом 43-х років він викладає трудове право, соціологію праці, правову статистику для студентів трьох факультетів Університету Мессіни - права, економіки, політичних наук. Водночас, є професором при Вищій школі державних органів управління Італії.

     В ці ж роки він виконує функції в університеті Мессіни: проректора з міжнародних зв’язків, завідуючого кафедрою трудового права, директора секції трудового права Євросоюзу і промислових стосунків. Виконує функції голови Ради Університету в Мессіні, члена групи „Європейські Юридичні Експерти”, члена науково-технічного комітету регіонального округу Мессіни.

    Постійно читає курси лекцій по трудовому праву в Паризькому Університеті Сорбонна, університетах Сант’яго Компостелла, Кордоби і Овідео, а також Кракова, Хельсінкі, Сегеди та інших європейських і північноамериканських вищих навчальних закладах. Краківський Економічний Університет у 2005 році присвоїв йому звання „Honoriscausa”.

    Голова комітету університету Socrates, суддя арбітражного суду, адвокат, голова італійсько-польської асоціації, колишній голова Lions Club “Messina Lonio”.

     Був також координатором в науково-технічному комітеті з послуг і виконання робіт в районі Калабрія, юридичним експертом Комітету охорони навколишнього середовища на Сицилії, входив до складу Науково-технічного комітету регіонального округу Мессіни, а також входив до складу Центру оцінки муніципалітету Мессіни і був муніципальним еекспертом в Мілацо. 

     Редактор міжнародного журналу про наукові дослідження в Канаді, директор „Attidella Accademia peloritana dei Pericolanti” в Мессіні, а також  „Analli della Facolta di Economia ecommercio”, голова і організатор ряду значних європейських маніфестацій: „Робітники і профспілки європейських підприємств”, „Святий Вінсент” 1982; „Перше європейське засідання по новим тенденціям у трудовому праві” Taormina 1985; I, II, III, IV, VЄвропейський багато профільний семінар про навчання в Канаді, Giardini-Naxos 1992, 1993, 1994, 1996, 1997; ряду двосторонніх і трьохсторонніх семінарів з університетами Кракова і Києва.

     Алесандро Анастазі автор понад ста наукових робіт, серед яких такі солідні наукові праці, які характеризують його як вченого: „Моделі промислових і профспілкових демократій”, „Політика зайнятості. Національний досвід”, „Глобалізація, праця, соціальний захист”, „Європа. Політика зайнятості”. Входить до складу наукового юридичного комітету Національної дослідницької ради і Консультативного комітету Національної університетської ради.

     Вагомий внесок Алесандро Анастасі робить у розвиток та підвищення міжнародного авторитету КНТЕУ. Це, насамперед, виявляється в ініціюванні ним (разом з А. Мазаракі та Р.Боровецьким) започаткування та реалізації міжнародного проекту „Щорічний тристоронній (Київський національний торговельно-економічний університет – Краківський Економічний Університет - Університет Мессіни) науково-практичний симпозіум”.

     Всі шість засідань були присвячені соціальним, екологічним, економічним та правовим аспектам функціонування малих та середніх підприємств, підприємницької діяльності в умовах глобалізації.      

     Важливу роль А. Анастазі зіграв не тільки в організації 2-х симпозіумів в Італії, але й у підготовці змістовних публікацій за результатами всіх шести симпозіумів.     

Жолес Анрі (HENRI JOLLES) 

Почесний доктор КНТЕУ (2012 р.)

Директор із розвитку Європейської школи менеджменту ESCP-Europe

     Народився Анрі Жоллес у місті Ніцца (Франція) 27 травня 1947 р.

    А. Жоллес у 1966-1968 рр. навчався у Паризькому Університеті 2 на факультеті економічних наук, а з 1968 по 1970 рр. - у Паризькому Університеті 10 на факультеті економічних наук. У 1970 р. отримав диплом економіста. У 1970-1971 рр. продовжив навчання у Паризькому Університеті 1 на факультеті економічних наук. У 1971 р. отримав диплом поглибленого вивчення економічних наук (університетський докторат). У 1970-1972 рр. навчався в Паризькому Університеті 5 на факультеті соціології і в 1972 р. отримав диплом "Лісанс" із соціології. З 1975 р. - державний доктор з економічних наук (Паризький Університет 2).

     Професійна діяльність А. Жоллес працював: 1973-1979 рр. - асистент, а потім викладач Паризького Університету 2; 1979-1982 - професор економіки і управління, Паризька торгово-промислова палата; 1982-1986 - директор із досліджень і професор економіки у Вищій торговій школі м. Руан (Руанська торгово-промислова палата); 1986-1999 рр. - директор від Франції Європейської бізнес-школи, професор економіки.З 1999 р. - директор із розвитку Європейської школи менеджменту. Член ради директорів Європейської школи менеджменту.

     А. Жоллес має великий досвід викладацької діяльності, а саме:1978 р. - лектор Університету Мобіль (Алабама, США); 1981-1982 рр. професор економіки (Паризький Університет Сорбонна-4); 1983 р. -запрошений професор Французького Інституту Гамбурга (Німеччина), Французького Інституту Мюнхену (Німеччина); 1984 р. - запрошений професор факультету торгівлі Університету Модени (Італія); 1996-1997 рр. - запрошений професор Познанської Економічної Академії (Польща); 1997-1999 рр. - запрошений професор Вищої школи бізнесу м. Бейрут (Ліван).

     Окрім цього, А. Жоллес співзасновник і член ARVODE (Асоціації дослідження оригінальних шляхів розвитку економіки) - Паризький університет 2 (1970-1976), член наукової секції з економіки C.N.R.S. (Національний центр наукового розвитку) (1975-1979), 1979-1982 - радник Асоціації "Ініціативна Франція" (створення і підтримка підприємств), експерт інституту "Малих і середніх підприємств" (1982-1986), президент міжнародної комісії з питань шкіл управління, член конференції вищих шкіл (1987-1991), віце-президент міжнародної комісії конференції вищих шкіл (1989-1991). Із 1994 року член управлінського комітету Європейського журналу з менеджменту, що видається Європейською бізнес-школою і Бізнес-школою Глазго - видавництво "Пергамон" (із 1994), член ради радників комунікаційних наук (Вища школа зв'язку) Нант-Франція (з 1996), член наглядової ради бізнес-школи з менеджменту Університету Глазго (з 2004).

     А. Жоллес має такі французькі та закордонні відзнаки і нагороди:професор, доктор з економіки рішенням Берлінського сенату (1995 р.), кавалер ордену "Академічна пальмова гілка" (1998 р.), кавалер ордену національних заслуг (2004 р.).

     Основні публікації і наукові роботи А. Жоллеса:"Євро-долар і банківські акції" (1971) - перша дисертація диплома поглибленого вивчення економічних наук (університетський докторат); "Міжнародні компанії з надання банківських послуг" (1971) - друга дисертація диплома поглибленого вивчення економічних наук; "Фінансисти радіють кордонам" - стаття у журналі "Новий завод" (листопад 1972, Франція); "Управління у рівняннях" - стаття у журналі "Новий завод" (березень 1973, Франція); "Децентралізація з найменшими ризиками" - стаття у журналі "Новий завод" (грудень 1973, Франція); "Утопія - підсистема і розвиток" - дисертація Державного доктора з економічних наук (вересень 1975, Франція); "Деякі роздуми щодо кооперативного руху" - стаття у журналі "Фонд Андре Ренара" (1978, Бельгія); "Соціальний результат і споживач" - стаття у журналі "Адміністрування і управління" (лютий 1984, Франція); "Економічні і соціальні проблеми у Франції" - курс лекцій - факультет торгівлі Модени (1984, Італія).

 Ева Сандор-Кріст

Почесний доктор КНТЕУ (2013)

Ректор Будапештського економічного інституту (Будапешт, Угорщина) доктор, професор

ОСВІТА:

1981 магістр, основні напрями: бухгалтерський облік, статистика  (Університет економіки, Будапешт).

1999 доктор наук, тема дисертації: «Вплив ринкової економіки на прийняття рішень – статистичні методи, що використовуються в аналізі малих та середніх підприємств» (Університет м. Мішкольц).

ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ: 

1975  асистент бухгалтера та статиста 

1981-1985  викладач економіки LeöveyKlára (середня школа), Будапешт

1985-1987  лектор, Коледж фінансів та бухгалтерії, Будапешт

1987-1992  доцент, Коледж фінансів та бухгалтерії, Будапешт

1992-2001  докторант, Коледж фінансів та бухгалтерії, Будапешт

1995-2007 директор Центру дистанційної освіти Коледжу фінансів та  бухгалтерії

1995   декан факультету математики та статистики Коледжу фінансів та бухгалтерії

2000-2007  член Дослідної Ради та Ради по забезпеченню якості Коледжу фінансів та бухгалтерії

з 2001  професор Коледжу фінансів та бухгалтерії, Будапешт

2003-2007   проректор Будапештського економічного інституту

з 2006  член Ради деканів Коледжу фінансів та бухгалтерії та член Ради Будапештського економічного інституту

з 2007 по цей час – ректор Будапештського економічного інституту.

УЧАСТЬ В УГОРСЬКИХ І МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ 

Є членом 13 угорських організацій,співголова Підкомітету статистики Угорської академії наук, Угорського з’їзду ректорів, Національної статистичної ради, співзасновник Міжнародної асоціації угорських професорів, голова Освітнього підкомітету Угорської статистичної спільноти.

Членом 5-ти міжнародних організацій, в т.ч.:міжнародного статистичного інституту, Дорадчої палати “StiftungDeutschsprachigesFernstudienzentrumBudapest”, член та представник Будапештського економічного інституту в міжнародній асоціації Європейської мережі бізнес-навчання та мов, член Європейської мережі дистанційного інтернет-навчання, Міжнародної мережі жінок-лідерів, Президент Світового жіночого університету L-WIN2008 (з 2012).

НАГОРОДИ:

• Почесна грамота, Коледж фінансів та бухгалтерії (1986)
• За передовий досвід у кооперативній роботі (1990)
• “Fényes Elek” – пам’ятна медаль
• Медаль Будапештського економічного інституту
• Орден за заслуги Угорської республіки, Офіцерський хрест (2010)
• Товариська нагорода EDEN (2010)
• Сертифікат вдячності, Міжнародний університет Жосай (2012) 

Всього публікацій – 96.

Список основних публікацій:

1. Керівні вказівки для порівнянь в угорській вищій освіті. Співавтор: Мелега Тіборне, Будапешт, 1993.
2.  Застосування статистичних методів. Співавтор: Корпас Аттілане, Будапешт, 1994.
3. Статистика за допомогою дистанційної освіти І-ІІ. Співавтор: Юхас Жоржин, 1995, перевидання 2003.
4. Статистика за допомогою дистанційної освіти ІІІ-ІV. Співавтор: Юхас Жоржин, 1996, перевидання 2003.
5. Загальна статистика, 1997.
6. Навчальні методи в дистанційній освіті. Співавтор: Стано Імре, 1998.
7. Оцінка активів в муніципалітетах. Співавтор: Сжирмай Андре, Будапешт, 2000.
8. Загальна статистика для підприємців, Будапешт, 2003.
9. Статистика І-ІІ за допомогою он-лайн навчання. Співавтор: Оружне Шежнак Аніта, Оржаг Габорне, Будапештський економічний інститут, 2007.

   ---