logo
ДЕРЖАВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ / КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДЕРЖАВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ / КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
logo
ДЕРЖАВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ / КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
img

Цифровий вимір розвитку економіки у ХХІ столітті

Загальна інформація

На базі Державного торговельно-економічного університету 16 травня 2024 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Економіка в умовах цифрової трансформації: перспективи розвитку у ХХІ столітті».

Відкрила  конференцію і звернулася з вітальним словом до її учасників доктор економічних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Державного торговельно-економічного університету Анжеліка ГЕРАСИМЕНКО. Вона відзначила важливість обміну думками науковців про вплив розвитку цифрових технологій на всі сфери життедіяльності суспільства задля вироблення прогнозів щодо оптимізації їх використання та висловила думку про доцільність розробки нових підходів до регулювання зовнішніх ефектів цифровізації.

Конференція стала платформою для обміну новітніми ідеями для науковців та практиків з України, Польщі, Німеччини, В’єтнаму, Марокко, Канади.

Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економічної теорії та конкурентної політики Державного торговельно-економічного університету Юрій УМАНЦІВ зауважив, що ХХІ ст. буде часом прискореного розвитку цифрових технологій, які суттєво вплинуть на виробництво та споживання, а також значною мірою скоригують трансакційні витрати.

Віктор ТАРАСЕВИЧ, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач кафедри міжнародної економіки і соціально-гуманітарних дисциплін Українського державного університету науки і технологій акцентував увагу на розвитку повного циклу смарт-економіки як складової суспільного виробництва.

Володимир ЛИПОВ, доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу економічної теорії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у доповіді «Цифрові платформи і трансформація інституційних засад суспільної взаємодії» відзначив, що на мегаекономічному рівні розвиток цифрових платформ спричиняє суттєві перетворення механізмів інституційного облаштування соціально-економічних моделей країн світу, інтеграційних союзів, глобального господарства в цілому.

 Ярослав ЖАЛІЛО, доктор економічних наук, старший науковий співробітник, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень визначив чинники формування поствоєнного економічного ландшафту України, наголосивши, що задіяння можливостей новітніх технологій для розкриття локальних ресурсних потенціалів та секторальної диверсифікації рушіїв розвитку економіки регіонів буде важливим засобом досягнення синергії просторової та секторальної трансформації.

Наталія ГРУЩИНСЬКА, доктор економічних наук, професор кафедри міжнародних економічних відносин і бізнесу Національного авіаційного університету акцентувала увагу на проблемах, пов’язаних із конкуренцією між людиною та штучним інтелектом майбутнього, наголосивши, що така конкуренція вимагатиме від людини суттєво більшого емоційного напруження.

Андрій РОСКЛАДКА, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри цифрової економіки та системного аналізу Державного торговельно-економічного університету визначив ключові аспекти впливу генеративного штучного інтелекту на економічні процеси.

Цифрова трансформація як технологічна парадигма сучасних університетів України стала предметом наукового пошуку Юрія БАЖАЛА, доктора економічних наук, професора, завідувача кафедри економічної теорії Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Кароліна ВИСОЦЬКА, завідувач кафедри фінансів польського Університету бізнесу й адміністрування у Гдині (Польща) проаналізувала провідні глобальні соціально-економічні тренди епохи цифровізації, відзначивши, що підприємці будуть змушені докладати більше зусиль для адаптації своєї діяльності в нових умовах.

Доктор економічних наук, доцент Університету Хільдесхайм (Німеччина) Олексій ЖУРАВЛЬОВ визначив особливості сприйняття студентами CHATGPT. Він наголосив, що заклади вищої освіти мають активно інтегрувати етичне використання штучного інтелекту в навчальні програми та запровадити комплексну політику, яка б ураховувала мінливий характер інструментів штучного інтелекту в освіті.

Доктор історичних наук, професор кафедри економічної теорії та конкурентної політики Державного торговельно-економічного університету Катерина НІКОЛАЄЦЬ визначила основні тенденції цифровізації моніторингу міграційних процесів. Вона зауважила, що цифрові технології дали змогу модернізувати облік мігрантів, пошук роботи й місця проживання, а також забезпечили більш сприятливі умови для верифікації даних про мігрантів та оцінювання їх потенційних можливостей для роботи у країнах-рецепієнтах.

Володимир ВІРЧЕНКО, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зосередив увагу на аналізі інноваційних детермінантів відновлення економіки в повоєнний період. Він зробив висновок, що стабільний розвиток інтелектуальної власності може стати запорукою стрімкого відновлення економіки України на принципах інноваційної модернізації виробництва та забезпечення конкурентоспроможності української продукції на міжнародних ринках.

Тетяна АРТЬОМОВА, доктор економічних наук, головний науковий співробітник відділу економічної теорії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» проаналізувала мікроекономічні чинники суспільного розвитку як орієнтири для нових умов господарювання. Вона наголосила, що досвід функціонування підприємств різної форми власності свідчить про важливість умілого управління нелінійними економічними процесами на мікрорівні економіки для забезпечення усталеного суспільного розвитку за доби все більшої невизначеності.

Сучасні тренди соціалізації глобальної економіки визначила доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Юлія ЧАЛЮК. Вона зауважила, що хронічна нестабільність і вразливість економічних систем на глобальному та національному рівнях, наявність тривалих економічних потрясінь, стихійні лиха і воєнні конфлікти спричиняють нерівномірний розвиток економік та систем соціального захисту.

Директор напряму корпоративних фінансів консультативно-аудиторської компанії MNP (Канада) Юрій ШВЕД зосередив увагу на концентрації капіталу в контексті розвитку генеративного штучного інтелекту, на зростанні залежності від удосконалення комп’ютерних технологій, орієнтованих безпосередньо на потреби роздрібних клієнтів, а також залежність роботодавців від вузькоспеціалізованих стартапів.

Заступник начальника відділу ринків виробничих галузевих товарів Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери Антимонопольного комітету України Назарій ТАБАЧУК висвітлив міжнародно-правовий вимір регулювання конкурентних відносин в умовах глобалізації. Він зауважив, що потрібного рівня уніфікації в питаннях, пов’язаних із практичними аспектами застосування конкурентного права, найбільш доцільно досягати, розробляючи модельні (типові) закони про конкуренцію.

Доктор юридичних наук, професор, суддя Вищого антикорупційного суду Олексій КРАВЧУК проаналізував вплив цифровізації судового розгляду справ, пов’язаних із економічними правопорушеннями. Він наголосив, що повному переходу кримінального провадження в електронну форму перешкоджають деякі процесуальні правила, які все ще широко вживають поняття вручення певних документів під розписку, складання протоколів процесуальних дій та їх підписання.

Проблеми, які підняли учасники конференції, спричинили жваву дискусію, підсумував яку модератор конференції – професор Юрій УМАНЦІВ.

Катерина НІКОЛАЄЦЬ,
професор кафедри економічної теорії та конкурентної політики
Державного торговельно-економічного університету,
доктор історичних наук

16.05.2024
433884
867
остання редакція 21.05.2024