Вказаний закон уже прийняв парламент, підписав Голова Верховної Ради України та його спрямовано Президентові на підпис. Проте його зміст спричинив значний суспільний резонанс. Правники висловлюють занепокоєння щодо таких аспектів:

1. Створення передумов до легалізації незаконної приватизації природних територій. Наявні обґрунтовані припущення, що нові законодавчі положення сприятимуть незаконній приватизації земель лісового та водного фонду, унаслідок чого держава може втратити контроль над цими екологічно цінними територіями;
2.  Обмеження строків повернення незаконно відчужених земель. Текст закону  обмежує до 10 років термін, протягом якого можна повернути в державну чи комунальну власність незаконно відчужені земельні ділянки. Після закінчення цього терміну такі ділянки залишаться у приватній власності без можливості повернення;
3. Додатковий  фінансовий тягар на державний бюджет, адже в разі повернення земельних ділянок у власність держави чи громади, закон зобов’язуватиме компенсувати приватним власникам ринкову вартість цих ділянок за бюджетні кошти, що створюватиме навантаження на державний бюджет;
4. Можливості безконтрольної забудови природних територій;
5. Порушення принципу справедливості й відповідальності. Замість притягнення до відповідальності осіб, які незаконно відчужували землі, закон фактично звільнятиме їх від відповідальності й перекладатиме фінансовий тягар на державу та платників податків.

Ці чинники можуть призвести до узаконення попередніх порушень та створити небезпечні прецеденти для майбутнього розподілу земельних ресурсів в Україні.

При цьому існує і інша позиція щодо законодавчих нововведень, яка підкреслює потребу а також посилення правових засад захисту прав та інтересів добросовісного набувача, вдосконалення правового регулювання витребування майна у добросовісного набувача шляхом чіткого розмежування віндикаційного та негаторного позовів та можливості їх заявлення. Також підкреслюється необхідність надання справедливої компенсації добросовісному набувачеві при витребуванні майна на користь держави чи територіальної громади та подальшого відшкодування шкоди за кошт винних осіб на користь держави чи територіальної громади.

Своїми думками щодо змін до ЦК України поділилися науковці та практики, зокрема:

• Володимир Примак, доктор юридичних наук, професор кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права ДТЕУ, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді.
• Олена Гончаренко, доктор юридичних наук, доцент, головний науковий  консультант відділу з питань цивільних і господарських відносин та підприємництва Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.
• Ольга Шевченко, експерт із законопроєктної аналітики з цивільних та господарських відносин, завідувачка відділу цивільних та господарських відносин та підприємництва Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України з 2015 по 2024 роки.

Модератор дискусії – Ганна Ільченко, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права ДТЕУ.

Заняття у формі дискусії, із залученням фахівців допомагає студентам краще зрозуміти законодавчі норми та розвинути критичне мислення, а також пропрацювати soft skills, які так потрібні під час працевлаштування.)

Такі зустрічі є важливим способом формування нового покоління юристів, здатних критично мислити, аналізувати правові реформи та ефективно обстоювати інтереси суспільства.

Ільченко Ганна Олександрівна,
к.ю.н., доцент кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права