Співорганізатором заходу виступила Українська технологічна академія. Конференція пройшла у змішаному форматі з широким представництвом науковців, представників бізнесу, державних структур, освітніх закладів та громадських організацій.

Під час урочистого відкриття заходу із вітальними словами до присутніх звернулися керівники організаторів конференції:

Анатолій Мазаракі, ректор Державного торговельно-економічного університету (ДТЕУ), професор, академік Національної академії педагогічних наук України, який відзначив актуальність і своєчасність проведення конференції. Наголосив, що інноваційні технології є не лише запорукою економічного відновлення України, а й потужним фактором об’єднання наукової, освітньої та бізнес-спільноти задля спільної мети – розбудови незалежної процвітаючої заможної України;

Ігор Половніков, президент Української технологічної академії (УТА), академік інженерних наук України, також відмітив важливість конференції і коротко зупинився на здобутках та історії розвитку УТА. Висловив сподівання, що конференція стане поштовхом для створення платформи діалогу для тих, хто творить майбутнє України через науку, технології та інновації.

Однією з ключових подій конференції стало підписання Меморандуму про співпрацю між ДТЕУ та УТА, що закладає основу для розвитку спільних наукових та освітніх ініціатив.

Пленарне засідання конференції охопило широкий спектр напрямів відновлення України через призму інноваційних технологій. Доповіді об’єднали економіку, медицину, освіту, технології, культуру та екологію в єдину концепцію сучасного розуміння відбудови країни.

Обговорення розпочалося з питань, які знаходяться у центрі суспільної уваги – відновлення людського потенціалу після травм війни. Академік Олег Панченко окреслив новітні методи медичної та психоемоційної реабілітації, які мають стати основою для відновлення нації.

Зі своєрідним філософсько-науковим баченням розвитку людини у нову епоху виступив Альберт Ігнатенко – академік, доктор біологічних наук, засновник психо-інформаційного напряму в геронтології.

Доцент ДТЕУ Віталій Лазоренко розкрив роль data science у прогнозуванні ризиків та ефективному розподілі ресурсів для критичної інфраструктури. Сучасні цифрові технології можуть стати основою розумного планування та стійкого розвитку.

Про перспективи інновацій в освіті розповіла доцент ДТЕУ Оксана Трубей, акцентуючи увагу на симуляційних та імітаційних технологіях, що дають можливість підготувати фахівців нового покоління у реалістичних умовах, наближених до викликів сучасності.

Питання зовнішньоекономічної діяльності розкрив професор ДТЕУ Тарас Караваєв, підкресливши значення статусу авторизованого економічного оператора як одного з чинників підвищення експортного потенціалу та інтеграції України у глобальні ланцюги постачання.

Андрій Моісеєнков зосередив увагу на використанні космічних технологій у процесі повоєнного відновлення – від дистанційного зондування до супутникового моніторингу стану інфраструктури та довкілля.

Актуальною темою є також реформа шкільного харчування, про яку доповіла професор ДТЕУ Діна Федорова, підкресливши роль інноваційних технологій у формуванні безпечного та здорового харчування дітей як майбутнього країни.

Доцент ДТЕУ Ірина Гончарова представила результати досліджень у сфері моніторингу якості води із застосуванням лазерно-індукованої спектроскопії, що є прикладом сучасного підходу до захисту довкілля та здоров’я населення.

Надзвичайно актуальними в умовах війни та відбудови стали доповіді, присвячені медичним інноваціям. Професор Володимир Мельник запропонував сучасні підходи до відновної хірургії органів травного каналу, які можуть врятувати тисячі життів, зокрема серед військових і постраждалих цивільних.

Керівник Науково-виробничої компанії «Йодіс» Василь Мельниченко, акцентував увагу на важливості подолання йододефіциту – проблеми, що впливає на здоров’я нації в довгостроковій перспективі.

Не залишилася поза увагою й гуманітарна сфера. Професор Едуард Афонін наголосив на ключовій ролі культури у процесі відновлення української ідентичності, суспільної злагоди та формування нових наративів для майбутнього. Його виступ нагадав багатьом, що поряд із технологіями важливу роль відіграють духовні та ціннісні основи суспільства.

Кожна доповідь стала не лише аналітичним оглядом, а й конкретною пропозицією до національної стратегії розвитку. Учасники одностайно погодилися: саме інновації мають стати фундаментом відновлення і трансформації України у воєнний час та в умовах нової післявоєнної реальності.

У дискусії взяли участь провідні вчені, практики та представники університетської спільноти, які обговорили нові виклики, інноваційні рішення та стратегії відновлення України.

На завершення конференції прийнято рішення щодо активізації міжгалузевої співпраці, поширення кращих практик, розвитку інноваційної освіти та створення експертних платформ для впровадження технологічних рішень у повоєнній відбудові.

Тарас Караваєв,
професор кафедри товарознавства та митної справи