Цього разу студенти запланували провести з дітьми барбекю в стилі КНТЕУ. Тому, окрім подарунків, іграшок, канцелярії, дітям привезли справжній весняний пікнік. Смачний соковитий шашлик, овочі-гриль, цукерки, фрукти й смажений хліб – класика весняних зустрічей. Кожен отримав не лише шматочок м’яса, а шматочок щастя. Студенти через невгамовні ігри в м’яч з дітьми, активну біганину по території, катання на гірці, радощі, щирі посмішки, натхненне щебетання малечі, що вони не хочуть, щоб їх гості їхали.  А особливо важким було прощання з ними, коли автобус вже завів мотор, а діти, відмовляючись відпускати нас, заходили в автобус, аби ще раз поцілувати, обійняти нас, наче рідних. Для дітей наш приїзд, та й прихід будь-яких гостей, – це завжди свято. Привід продемонструвати наскільки вправно вони грають у м’яча, показати свої іграшки, розказати про успіхи в школі, просто побешкетувати на траві, поділитися своїми проблемами, а ми в свою чергу намагалися дати їм добру пораду.

Директор дитячого будинку та вихователі дарують цим дітям не просто притулок і свій час, вони для них наче сім’я. Вони одночасно спостерігають і дарують свої тепло й ласку кожному із 19 мешканців. Ще взимку дітей  налічувалося  23, після нашого останнього візиту троє дітей знайшли свій притулок, були прийняті до нової сім’ї, а ще один хлопчик поїхав навчатися в Іспанію. Звісно з’явилися нові діти в будинку, але як би важко не було дітям-сиротам, вони вже не безпритульні. В них є дах над головою, за ними доглядають і виховують у них силу духу. Сподіваємося, що у майбутньому на кожного з них чекає щастя і їх діти ніколи не зазнають життя без батьків, а потреби в подібних закладах більше не буде. Адже жити в сім’ї - це дар. Це щастя мати повноцінну родину, де ти народився, живеш, яка тебе виховує. Так ти стаєш справжньою дорослою людиною.