Відкрита лекція «Свобода слова в українському та світовому контексті та майбутнє журналістики»
Загальна інформація
У Державному торговельно-економічному університеті в межах дисципліни «Журналістика цифрових ЗМІ» для здобувачів вищої освіти за освітніми програмами «Реклама» та «Реклама і зв’язки з громадськістю» було проведено відкриту лекцію за участю Савенка Олександра Миколайовича, професора кафедри журналістики та мовної комунікації НУБіП України, Заслуженого журналіста України, академіка Євразійської телевізійної академії, номінанта Національної премії імені Тараса Шевченка у галузі публіцистики, лауреата Міжнародної премії імені Володимира Винниченка, лауреата Міжнародної премії «KINOLOGOS».
20 квітня у своєму публічному виступі на тему «Свобода слова в українському та світовому контексті та майбутнє журналістики» колега-журналіст розкрив проблематику свободи слова та тенденції розвитку журналістської галузі у найближчому майбутньому, зазначивши, що нині ми перебуваємо лише на порозі технологічних змін, адже ключові сфери, пов’язані саме з цифровими медіа сьогодення, трансформуватимуться у напрямі програмування і роботи з даними. Організатором і модератором зустрічі була доктор філософських наук, професор кафедри журналістики та реклами Ольга Добродум. Зустріч відбулася в інтерактивному форматі з використанням платформи Zoom.
Олександр Миколайович звернув увагу на те, що роль журналістики у багатьох випадках, включно з рухом #MeToo, полягає у протидії корупції серед державних службовців, посиленні суспільних дебатів щодо влади та практик приватності компаній-платформ, а також підкреслив актуальність розслідувальної журналістики, вміння фахівців цієї сфери створювати мультимедійні історії, програмувати, правильно організовувати спілкування з аудиторією, регулярно вести блог і постійно перевіряти інформацію.
Медійники мають розумітися у сфері програмування, роботі з даними та у фото- і відеовиробництві. Для виконання журналістських завдань новинним організаціям потрібні працівники з редакторськими «суперздібностями», які поєднують навички трансформацій (transformational skills) і такі фундаментальні речі, як дотримання стандартів, вміння редагувати тощо. Те, що кілька років тому можна було назвати трансформаційною навичкою, нині стає фундаментальною. Так, якщо раніше блоги для багатьох були медіаспособом утвердитися у цифровій сфері – сьогодні ж соціальні та мобільні медіа спонукають авторів набувати нових вмінь і експериментувати з іншими, часто візуальними формами. Доступність мобільних технологій також зумовила запровадження інновацій у радіо та аудіожурналістиці. Однак для тих, хто вже працює у медіасфері упродовж двадцяти років, це може бути не до снаги, на відміну від фахівців нової генерації. Передбачається, що у найближче десятиліття зникнуть такі професії, як репортер, менеджер соціальних медіа, продюсер вебконтенту, мультимедійний та графічний дизайнер, факт-чекер. Натомість з’являться інші фахівці: продюсер з доповненої реальності, бот-розробник, менеджер екосистеми, менеджер платформ, фахівець з даних, продюсер з доповненої реальності та ін.
Завідувачка кафедри журналістики та реклами Діана Файвішенко звернула увагу на актуалізацію журналістики у масштабах сьогодення та на тренди цієї професії у майбутньому, враховуючи вплив медіаконтенту на суспільство і наголошуючи на ризиках, що постають у зв’язку з посиленням інформаційної нерівності, сучасною роллю платформ соціальних медіа.
Кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики та реклами ДТЕУ Євген Шкуров зазначив, що оскільки у майбутньому більшість звичних рутинних процесів будуть автоматизовані, роль новинних агенцій здебільшого полягатиме не у створенні контенту, а в організації процесу й обробленні даних. Сьогодні медіа орієнтуються на створення різних версій для кожної платформи, генерують персоналізовані версії для кожного користувача.
Під час лекції розглянуто типи навичок, потрібних журналістам для покращення своєї роботи, виокремлено основні новітні напрями та тренди: «Посилений журналіст» (Enhanced Reporter) – той, хто використовує можливості штучного інтелекту для виявлення трендів у певній історії; «Продюсер доповненої реальності» (Producer of AR/VR), де саме медіа додають до реальних відео нові звукові, комп’ютерні ефекти, доповнену реальність. Це все має стати засадами журналістики, де технологічність незабаром лише посилюватиметься. Основними для журналістів будуть не стільки навички програмування або створення ботів, як готовність до змін і здатність швидко навчатися, а успішність редакцій насамперед залежатиме від спроможності впроваджувати інновації.
Дякуємо шановному Олександру Савенку та всім присутнім за висвітлення питань і думок щодо проблематики свободи слова в українському та світовому контексті та майбутнього журналістики!
Згуртований ДТЕУ – разом ми сила!
Разом до перемоги!
Приєднуйся і дій!
Файвішенко Діана Сергіївна,
завідувач кафедри журналістики та реклами
Добродум Ольга Вікторівна,
доктор філософських наук,
професор кафедри журналістики та реклами