У цей день науковці, експерти та громадські діячі провели на базі Київського національного торговельно-економічного університету засідання круглого столу з обговорення питань щодо необхідності підвищення ефективності державного ринкового нагляду за екологічною та органічною продукцією, що реалізується на українському ринку.

Ініціаторами заходу виступили представники:

- Комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики громадської ради при Мінекономрозвитку України;

- Комісії з питань екологічної безпеки, раціонального природокористування та екологізації економіки громадської ради при Мінприроди України;

- Київського національного торговельно-економічного університету.

У засіданні взяли участь:

• провідні експерти та науковці у сфері екологічного та органічного виробництва і сертифікації, захисту прав споживачів;

а також представники від:

• Мінекономрозвитку, Мінприроди, Мінагрополітики, Держспоживінспекції;
• громадських організацій та бізнес-асоціацій;
• вищих навчальних закладів;
• засобів масової інформації.

Під час засідання було обговорено низку питань, зокрема:

• роль сталого споживання у підвищенні стандартів якості життя;
• пріоритетні питання у сфері захисту прав споживачів і формування ринку сталого споживання;
• екологічні (органічні) продукти та методи їх ідентифікації – нормативно-правове регулювання в Україні та країнах ЄС;
• доступні для українських виробників екологічні та органічні стандарти і процедури підтвердження відповідності;
• знаки екологічного (органічного) маркування, які є надійними;
• роль органів державного ринкового нагляду у сфері контролю за маркуванням і рекламою харчових продуктів та промислових товарів;
• заходи, що можуть посилити потенціал забезпечення державного ринкового нагляду у сфері контролю за маркуванням і рекламою продукції з поліпшеними екологічними характеристиками.

Учасники засідання зазначили недостатній рівень забезпечення державного нагляду за обігом на українському ринку продукції з екологічним або органічним маркуванням.

Чинна нормативно-правова база чітко визначає вимоги до застосування екологічних маркувань та декларацій екологічного змісту, що вказує на екологічні переваги продукції. Так, згідно вимог Технічного регламенту з екологічного маркування товаровиробникам та продавцям продукції забороняється:

• наносити на етикетку продукції або пакування,  у документації на продукцію та послуги, технічних бюлетенях, рекламних матеріалах нечітке  або  неправдиве  екологічне  маркування  чи   екологічне маркування, яке можна неправильно зрозуміти;
• товаровиробникам і постачальникам    товарів   та   послуг використовувати такі неперевірені написи,  як «екологічно чистий», «екологічно безпечний»,  «екологічно сприятливий», «сприятливий до ґрунту», «не забруднюючий», «зелений», «сприятливий до природи» та «сприятливий до озону» тощо.

Напис «вільний  від...» дозволяється використовувати тільки у разі, коли рівень вмісту зазначеної речовини не перевищує фоновий.

Державний контроль за застосуванням екологічного маркування має здійснювати Держспоживінспекція та її територіальні органи. Але, на жаль, на практиці такій контроль або не здійснюється, або здійснюється неефективно. Про це свідчить факт дослідження торгівельних мереж громадськими організаціями з вивчення пропонованого асортименту «екологічної» та «органічної» продукції. 70% продукції позначеної маркуванням, що зазначало її покращені екологічні характеристики, не мали документальних підтверджень, тобто відповідних сертифікатів. При цьому продавці такої продукції не мали уяви які саме документи мають засвідчувати відповідність продукції екологічним чи органічним стандартам.

За результатами засідання його учасниками було ухвалено таке рішення:

1. Рекомендувати Мінекономрозвитку України:

1.1 Забезпечити належний рівень інформування суспільства щодо сталого споживання і значення різноманітних маркувань, у т.ч. екологічного змісту. Поглибити діалог та налагодити співпрацю задля об’єднання зусиль у цьому напрямку з інститутами громадянського суспільства, науковими та науково-освітніми організаціями.

1.2 При формуванні стратегічних планів розвитку галузей економіки передбачати заходи спрямовані на впровадження технологій більш чистого виробництва,   залучення зелених інвестицій, розвиток екологічної стандартизації, сертифікації та маркування.

1.3 Забезпечити реальні стимули державної підтримки виробництва «зеленої продукції», враховуючі європейську практику застосування моделі зелених закупівель у державному секторі економіки.

2. Рекомендувати Мінприроди України забезпечити:

2.1 Виконання пунктів 7, 35, 145, 146, 177, 178, 183 Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2015 року з метою підвищення рівня обізнаності споживачів щодо екологічних маркувань та сприяння розвитку ринку «зеленої продукції».

2.2 Виконання плану спільних з зацікавленими громадськими організаціями та науковими закладами організаційних заходів на виконання Угоди щодо розвитку в Україні системи екологічно безпечного споживання та екологічного маркування відповідно до міжнародних та європейських вимог на 2014 рік.

2.3 Системний підхід у формуванні та реалізації політики технічного регулювання у сфері охорони довкілля, раціонального природокористування та екологічної безпеки.

3. Рекомендувати Мінагрополітики:

3.1 Прискорити опрацювання змін до ЗУ «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» і розроблення необхідних нормативно-правових актів и національних стандартів, необхідних для реалізації його положень. Провести громадські консультації у форматі засідань «за круглим столом» з обговорення проектів нормативно-правових актів з метою обміну думками та узгодження позицій з усіма зацікавленими сторонами.

3.2 Забезпечити розробку та впровадження інформаційної компанії, спрямованої на популяризацію органічного виробництва.

4. Рекомендувати Держспоживінспекції України:

4.1. Забезпечити підвищення рівня кваліфікації працівників інспекції з питань  державного нагляду (контролю) щодо правил та практик застосування екологічних маркувань продукції.

4.2. Розглянути можливість проведення спільних з представниками зацікавлених  громадських організації та ЗМІ спільних рейдів-перевірок торгівельних мереж з виявлення безпідставного застосування екологічних маркувань.

4.3. Розглянути можливість запровадження інституту громадських інспекторів з захисту прав споживачів.