Global Nest — міжнародна асоціація вчених, технологів, інженерів та інших зацікавлених груп, що беруть участь в усіх наукових і технологічних аспектів навколишнього середовища, а також у застосуванні методів, спрямованих на сталий розвиток. Головною метою організації є підтримка та сприяння поширенню інформації про найсучасніших методів для поліпшення якості життя на основі розробки і застосування технологій і політики, дружньої до навколишнього середовища.

Організація випускає однойменний журнал.

Сайт організації Global Nest


 

 Всесвітнє товариство захисту тварин

Всесвітнє товариство захисту тварин (ВОЗТ) (англ. World Society for the Protection of Animals (WSPA)) — міжнародна некомерційна зоозахисна організація, що здійснює свою діяльність у більш, ніж 150 країнах світу й об'єднує понад 900 організацій.

У ВОЗТ 13 офісів, розташованих в Австралії, Бразилії, Канаді, Колумбії, Коста-Ріці, Данії, Німеччині, Нідерландах, Новій Зеландії, Танзанії, Таїланді, США і Великобританії, головний офіс ВОЗТ — у Лондоні.

Історія створення

Всесвітнє товариство захисту тварин було створено в 1981 році шляхом злиття двох товариств захисту тварин -. Заснованої в 1953 році Всесвітньої федерації захисту тварин (WFPA) і створеного в 1959 Міжнародного товариства захисту тварин (ISPA).

Політика

Своєю метою WSPA вважає світ, в якому благополуччя тварин - цінно, а з жорстоким поводженням - покінчено, місія WSPA -. Створення глобального руху на захист тварин.

Кампанії

WSPA бореться як проти жорстокого поводження з тваринами в цілому, так і проводить окремі кампанії проти конкретних видів жорстокого і негуманного поводження, таких як корида, цькування ведмедя, китобійна промисловість, утримання дельфінів у неволі, інтенсивне тваринництво.

WSPA відома за кампаніям по захисту ведмедів, одна з них — Libearty, розпочата в 1992 році. У даний час WSPA бореться за припинення сільськогосподарського розведення ведмедів, цькування ведмедя, а також експлуатації ведмедів-«танцюристів». Крім того, ВОЗТ фінансує і консультує організації, що входять у суспільство, та займаються реабілітацією ведмежат-сиріт і ведмежими заповідниками. Можна сказати, що в значній мірі завдяки кампанії WSPA проти цькування ведмедів, цей кривавий спорт був зупинений в Пакистані.

Крім цього, WSPA також консультує уряди і вимагає прийняття законодавства, яке дозволило б поліпшити становище тварин. Її міжнародна кампанія за Всесвітню декларацію благополуччя тварин (англ.) з метою підписання її в ООН спрямована на затвердження ряду принципів, які забезпечують повагу до тварин та їх захист.

Також WSPA розробляє освітні програми, присвячені роботі та догляду за тваринами, у тому числі програми для ветеринарів, власників тварин і дітей.

Сайт про екологічні організації

Всесвітній фонд природи 

Всесвітній фонд дикої природи (англ. World Wide Fund for Nature), до 1986 р. — Всесвітній фонд дикої природи (англ. World Wildlife Fund, WWF) — міжнародна неурядова організація, що займається збереженням природи, дослідженнями та відновленням природного середовища. Офіційна назва організації була змінена з World Wildlife Fund на World Wide Fund for Nature, проте попередня назва залишається офіційною в багатьох країнах.

Це найбільша незалежна природоохоронна організація у світі, що має біля 5 млн працівників та добровольців по всьому світу, працюючи в понад 120 країн. Щорічно WWF здійснює понад 1200 екологічних проектів, привертаючи увагу мільйонів людей до проблем охорони довкілля і їхнього рішення. Організація існує на добровільних внесках, приблизно 9% її бюджету поступає від приватних пожертв.

Місія WWF — запобігання наростаючій деградації природного середовища планети і досягненні гармонії людини і природи. Головна мета — збереження біологічної різноманітності Землі. Символ Всесвітнього фонду дикої природи — гігантська панда.

 

Історія створення

Всесвітній фонд дикої природи був заснований в 1961 році, англійцями Пітером Скоттом, Люком Гоффманом і Гаєм Монфором. Популярність і фінансову незалежність WWF знайшов через 10 років після свого виникнення. У 1971 році президент фонду принц Нідерландів Бернард особисто звернувся до тисячі найвпливовіших і відоміших людей світу з проханням підтримати WWF і передати в управління фондом по 10 тисяч доларів. Зібраний таким чином капітал (10 млн доларів) став основою трастового фонду, який за числом своїх учасників, — тисяча запрошених плюс принц Бернард — отримав назву «Трест 1001 з охорони природи». Потрапити в число вибраних можна тільки після особистого запрошення принца і оплати вступного внеску. У клубі «1001» перебувають члени кланів Ротшильдів і Рокфеллерів, високі персони королівських домів Європи, найбагатші люди з країн Близького і Середнього Сходу. У 1981–1996 р.р. президентом фонду був Філіп, герцог Единбурзький.

За більш ніж сорок років свого існування Всесвітній фонд дикої природи перетворився на впливову організацію і діє більш ніж в 130 країнах світу. WWF об'єднує 28 національних відділень, їх очолюють відомі і шановані в своїх країнах люди, серед яких є і королівські персони, як, наприклад, в Швеції та Іспанії, де справою охорони дикої природи зайнялися самі монархи. Також підтримку Всесвітньому фонду дикої природи надають більше 5 мільйонів індивідуальних членів.

Більше половини грошей поступає до Фонду як добродійні пожертвування від організацій і приватних осіб. З моменту створення WWF надав кошти на здійснення близько 11 000 проектів в 130 країнах світу.

Міжнародний Секретаріат WWF знаходиться в Швейцарії.
 

Діяльність

Серед проектів WWF слід відзначити щорічну міжнародну акцію Година Землі.

WWF (інтернаціональний сайт)

Глобальна мережа екологічного маркування

Глобальна мережа екологічного маркування (англ. Global Ekolabelling Network (GEN)) — асоціація незалежних організацій із 36 країн, що впроваджують системи екологічного маркування відповідно до добровільного міжнародного стандарту ISO 14024.

GEN тісно співпрацює із Світовою організацією торгівлі, а одним з її членів є Комісія європейського Співтовариства з питань екологічної сертифікації та маркування.

Робін Тейлор — голова Глобальної мережі екологічного маркування.

Українська програма екологічного маркування

Український знак екологічного маркування «Екологічно чисто та безпечно» включено до міжнародного реєстру 8 жовтня 2004 року на офіційній щорічній зустрічі організацій-членів GEN, яка відбулася в Токіо. Тоді ж було визнано українську Програму екологічного маркування.

У 2011 Українська програма екологічного маркування пройшла міжнародний аудит і отримала сертифікат за програмою взаємного визнання «GENICES»

Аудит відбувався 3 та 4 травня 2011 року на базі органу з екологічного маркування який адмініструє з 2003 року Всеукраїнська громадська організація «Жива планета».

Global Ecolabelling Network

Програма екологічного маркування в Україні

The European Ecolabel

 

Глобальний екологічній фонд

Глоба́льний екологі́чній фо́нд (ГЕФ, англ. Global Environment Facility, GEF) — незалежний міжнародний фінансовий суб'єкт, чия діяльність реалізується через Програму розвитку ООН, Програму охорони навколишнього середовища ООН, і Світовий банк. ГЕФ надає фонди для фінансування додаткових витрат для того, щоб проект став екологічно привабливим.

Офіційний сайт


 

Громада Рибалок України 

Громада Рибалок України (ГРУ) — Всеукраїнське громадське об'єднання рибалок-любителів і спортсменів. Включає до свого складу Всеукраїнський благодійний фонд, Всеукраїнський риболовно-спортивний клуб і Всеукраїнську громадську організацію. Організація об'єднує всіх, хто захоплений риболовлею, чия трудова діяльність так чи інакше пов'язана з риболовним спортом або бізнесом, займається проблемами екології, охорони природи, стану водойм та боротьбою з браконьєрством.

Історія

У 2006 році засновано Всеукраїнський благодійний фонд « ВБФ ГРУ». У 2008 році створено Всеукраїнський риболовно-спортивний клуб і Всеукраїнська газета «Риболовний Вісник», що увійшли потім до складу Всеукраїнської громадської організації «Громада Рибалок України». Регіональні відділення ГРУ, які формуються на базі місцевих рибальських клубів і співтовариств, діють вже майже у всіх областях України.

Діяльність

Організація має на меті захист прав та інтересів українських рибалок: повсюдна заборона вільного продажу сіток і незаконних знарядь лову, громадська охорона рибних ресурсів і водного середовища України, популяризація і розвиток як любительського так і спортивного рибальства, а також риболовного туризму, підвищення рибальської культури населення, навчання азам майстерності підростаючого покоління, рибальська реабілітація дітей-сиріт та інвалідів.

Офіційний портал ГРУ


 

Ґрінпіс

Ґрінпіс (англ. Greenpeace, у перекладі — «зелений мир») — міжнародна природоохоронна організація, заснована 1971 року в Канаді. Основне завдання організації — сприяти екологічному відродженню та привертати увагу людей та влади до збереження природи.

Фінансування організації — винятково із пожертв людей, небайдужих до збереження природи. Ґрінпіс не приймає фінансування бізнесу, влади та політичних партій.

Зростання популярності Ґрінпісу відбулося після багатьох акцій, спрямованих на збереження довкілля.

Основні напрямки

Станом на березень 2007 року у програмі Ґрінпісу є 6 завдань:
1, зупинити глобальне потепління;
2, зберегти природу океанів;
3, зберегти стародавні ліси та джунглі;
4, забезпечити атомне роззброєння;
5, ввести екологічне землеробство;
6, припинити виготовлення токсичних речовин.

Країни поширення

Ґрінпіс вперше з'явився у Канаді 1971 року. Він поширився від того часу майже по всіх країнах Північної та Південної Америки. У Азії ця охоронна організація поширена більше, ніж у Європі. Австралія та Океанія налічує у собі багато філій Ґрінпісу. Найменше поширений Ґрінпіс в Африці та в Антарктиді.

Регіональні офіси

Регіональні офіси поєднують кілька держав.

Центральна та східна Європа (Австрія, Угорщина, Польща, Словаччина, Словенія)

Скандинавія (Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція)

Середземномор'я (Ізраїль, Ліван, Мальта, Туреччина)

Південно-Східна Азія (Індонезія, Таїланд, Філіппіни)

Австралія та Океанія (Австралія, Папуа - Нова Гвінея, Соломонові Острови, Фіджі)

Національні офіси

Європа: Бельгія, Великобританія, Німеччина, Греція, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Росія, Румунія, Франція, Чехія, Швейцарія, Україна

Азія: Індія, Китай, Японія

Африка: Конго, Сенегал, ПАР

Північна Америка: Канада, Мексика, США

Південна Америка: Аргентина, Бразилія, Чилі

Австралія та Океанія: Нова Зеландія

"Україна та Білорусь"

За ініціативи студентства Хмельницької області на базі Хмельницького обласного осередку ВМГО "Студентська республіка" для надання правового, соціального та медичного забезпечення країн(Україна та Білорусь), які найбільше постраждали від Чорнобильської катастрофи, від 1.01.2014 року було заявлено про створення штабу національного екологічного порятунку Greenpeace Ukraine. У Хмельницькій області знаходиться Хмельницька АЕС та один зі найбільших національних парків Європи, а ріки Горинь зі Случом є притоками Прип'яті.

Цікавинки

Піснею Greenpeace Ukraine є польська-українська народна пісня "На Зеленій Україні".

Офіційний сайт


 

Дніпропетровське міське товариство охорони природи

Дніпропетровське міське товариство охорони природи (повна назва — Дніпропетровська міська організація Товариства охорони приоди) — громадська організація екологічної спрямованості, яка поширює свою діяльність на територію міста Дніпропетровська.

З історії товариства

Організація створена 1959 року шляхом реорганізації Товариства сприяння озелененню Дніпропетровська у Дніпропетровську міську філію Українського товариства охорони природи.

Велику роль у створенні і розвитку міської організації товариства охорони природи відіграли вчені біологічного факультету Дніпропетровського державного університету (зараз — Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара).

У 1963 році за ініціативою міського товариства охорони природи створено оргкомітет обласної організації, а у 1964 р. — утворена Дніпропетровська обласна організація Українського товариства охорони природи.

У 1990 році Дніпропетровська міська організація Товариства охорони природи зареєстрована як самостійна громадська організація.

У Домі природи спільно з Дніпропетровським ТОП розташована дирекція Дніпровсько-Орільського природного заповідника, створеного того ж 1990 року (15 вересня).

Основні напрямки діяльності товариства

проведення громадських природоохоронних акцій;
просвітницька діяльність;
проведення громадських екологічних експертиз;
видання екологічної літератури;
взаємодія з органами державної влади і місцевого самоврядування в галузі охорони довкілля;
захист екологічних прав громадян.

Структура сучасного товариства

Вищим керівним органом товариства є міська конференція, яка збирається раз на п'ять років. У період між конференціями роботою товариства керує обрана конференцією рада товариства. Керівником організації є голова товариства (голова міської ради товариства), який обирається і звільняється радою.

Актив Товариства (міська рада товариства;):
Голова товариства (голова міської ради) — Єдаменко Сергій Володимирович, заступник голови президії Дніпропетровської обласної ради Українського товариства охорони природи, заступник голови Асоціації міжнародно-правових досліджень, адвокат,
Заступник голови міської ради — Білоконь Віталій Леонідович, голова Асоціації міжнародно-правових досліджень; директор Товарної біржі «УМТБ»
Відповідальний секретар — Зайцева Оксана Олександрівна, начальник відділу правового забезпечення діяльності підприємств Товарної біржі «УМТБ»

Діяльність

За інформацією, наведеною на офіційному сайті товариства, до форм її діяльності останнього часу відносяться:
участь в проведенні Х міжнародної науково-практичної конференції «Вода: проблеми та рішення» (20 вересня 2012 р.);
організація Круглого стілу громадської ради при Дніпропетровській міській раді на тему: «Європейська практика корпоративної соціальної відповідальності та перспективи її впровадження в Україні» (13.03.12);
Участь в Національній екологічній кампанії «Прямуй на Зелене» (Go Green);
робота (спільно з правлінням Дніпропетровського обласного об'єднання садівників та городників) над законопроектом «Про садівничі товариства»;
Участь в ініціативній групі щодо створення Національного природного парку «Самарський бір»

Товариство бере участь у різних зверненнях громадськості до владних структур, у тому числі:
ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ щодо проблем правого регулювання і практики проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади (23 березня 2011 р.)

Співпраця

2013 року Товариство започаткувало екологічний проект для шкіл екологічного спрямування та усіх небайдужих «ДОБРО В ТВОЄМУ СЕРЦІ», деталі про який викладено на сайті Міського палацу дітей на юнацтва. Координатор проекту: Постол Світлана Іванівна.

На сайті «Асоціації міжнародно-правових досліджень» у програмі її діяльності окремим пунктом зазначено:
2. Взаємодія з громадськістю. 2.1. Налагодження взаємодії з іншими правничими громадськими організаціями; 2.2. Продовження співпраці з Дніпропетровською міською організацією Товариства охорони природи."

На сайті «Європейський простір (портал проєвропейського громадянського суспільства України» у розділі «Список учасників Платформи» товариство значиться у переліку
«Зареєстровані учасники Української національної платформи»

Офіційний сайт товариства


 

ЕкоКлуб «Зелена Хвиля»

ЕкоКлуб Зелена Хвиля — екологічна організація студентів та випускників Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), робота якої направлена на сприяння збереженню навколишнього природного середовища шляхом освітньої діяльності та практичних заходів.

Мета створення

- Надавати студентам НаУКМА можливість набути професійного досвіду природоохоронної діяльності;
- Сприяти самореалізації екологічно свідомих студентів і згуртуванню студентської громади навколо принципів охорони навколишнього природного середовища;
- формувати імідж Академії, як «екологічно свідомого» навчального закладу України.

Структура організації

ЕкоКлуб Зелена Хвиля об'єднує громадську організацію "Український екологічний клуб "Зелена Хвиля" та студентську організацію при Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

Студентська організація

Студентська екологічна організація Екоклуб “Зелена Хвиля” була створена у 2006 році трьому випускниками кафедри екології Національному університеті “Києво-Могилянська академія”. Засновники: Тарасова Альона, Гозак Наталя, Баськов Олександр. Членами Екоклубу є зацікавлені студенти університету. Діяльність студентської оргінізації:
популяризація принципів сталого розвитку серед університетської спільноти;
впровадження Зеленого Офісу в Академії та організація роздільного збору відходів у НаУКМА;
Зелений кінотеатр;
природничі фотовиставки (Фотовиставка «Чорнобиль сьогодні: 20 років після аварії»);
ре-арт (майстер-класи з рукоділля);
тренінги з особистісного росвитку;
участь у природоохоронних заходах (“Година Землі “).

Громадська організація

Громадська організація зареєстрована у 2008 р. Код ЄДРПОУ 36174854 згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Першою головою організації протягом 2008-2012 рр. була Тарасова Олена Сергіївна, а з 2012 голова організації - Гозак Наталія Олександрівна. Діяльність громадської організацї здійснюється у галузі екологічної освіти, переважно за темою охорона біорізноманіття.

Публічний звіт організації за 2010-2012 рр.

Розвиваються такі напрямки:
Природнича школа "Дивовижний світ", що пропонує науково-пізнавальні освітні екскурсії парками та заповідними територіями. Про школу у червні 2013 написав журнал "Власть денег"
Мережа викладачів та практиків збереження біорізноманіття. Мережа представляє український осередок Міжнародної мережі викладачів і практиків із збереження біорізноманіття, що було свого часу створено Центром із збереження біорізноманіття та охорони природи при Американському музеї природничої історії (Нью-Йорк, США). Детальніше про роботу української Мережі можна дізнатися на офіційному сайті - conservation.in.ua
Тісна співпраця зі студентським Екоклубом (організація туристичних походів для студентів, пошук місця виробникої практики, консультування і організація тематичних зустрічей з цікаими людьми, підтримка сайту і т.п.)

Партнери

Програма MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні
Всесвітній фонд природи (WWF)
MAVA FOUNDATION PUR LA NATURE
Посольство США в Україні
Британська Рада (м. Київ)
Водно-інформаційний Центр КМДА
Міжнародний Благодійний Фонд «Відродження» Києво-Могилянської Академії

 Офіційний сайт

Екологічний союз

Екологі́чний сою́з (Екосоюз) — наукова екологічна громадська організація, що створена та діє в Удмуртії. Керівним органом є Координаційна рада, яку з 1992 року очолює Л. Я. Ямпольський.

Екосоюз був створений 10 листопада 1988 року. Перші збори пройшли в Іжевському державному медичному інституті, а зареєстрований був 15 липня 1989 року. Із січня 1992 року Екосоюз є регіональним відділенням міжнародної громадської екологічної організації Соціально-Екологічний Союз.

Мета Екосоюзу — призводити до оздоровлення навколишнього середовища в Удмуртії. За участі членів Екосоюзу розроблені та прийняті Лісовий кодекс та Закон про надра Удмуртії, а також інші нормативні документи. Ініціативна група щорічно організовує підліткові екологічні табори та екскурсії.

 

Європейська агенція довкілля

Європейська агенція довкілля (ЄАД) (англ. European Environment Agency (ЕЕА) — агенція ЄС для забезпечення незалежною інформацією про стан навколишнього середовища. Також зустрічаються назви — Європейське екологічне агентство (ЄАД), Європейське агентство з охорони довкілля. Розташоване в Копенгагені (Данія).

Матеріали ЄАД — це основна інформаційна база для тих, хто залучений в розвиток, прийняття, проведення і оцінювання екологічної політики, а також для громадськості.

Основні напрями роботи ЄАД:

- запобігання зміні клімату;
- запобігання втратам біологічного різноманіття і розуміння його просторової зміни;
- захист людського здоров'я і якості життя;
- використання і управління природними ресурсами і відходами.

ЄАД налічує 32 країни-члени (27 країн ЄС разом з Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією, Швейцарією та Туреччиною) і шість країн, що співпрацюють з ЄЕА (Албанія, Боснія та Герцеговина, колишня республіка Югославії Македонія, Сербія та Чорногорія).

Європейська екологічна інформаційна та наглядова мережа (Eionet) — це мережа співпраці ЄАД та країн-партнерів. ЄАД відповідальна за розвиток мережі і координування її дій. Для цього ЄАД тісно співпрацює з національними фокусними групами (focal points), зазвичай, це національні екологічні агентства або міністерства охорони природи. Вони відповідальні за координування національних мереж, що включають багато установ (всього близько 300).

Співробітництво з Україною

Українська сторона наразі проводить аналіз напрямків діяльності Агенції, які відповідають пріоритетам України.

Налагодження співробітництва з ЄАД є одним з інструментом, що сприятиме подальшій інтеграції України до ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища. Насамперед участь України в роботі Агентства надасть змогу краще зрозуміти політику ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища. Крім того, доступ України до Європейської мережі інформації та спостереження за довкіллям надасть змогу своєчасно реагувати на оцінку екологічної ситуації як в Україні так і в країнах-партнерах ЄАД.

Єврокомісія підтверджує розширення співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища, про що було проголошено ЄС у лютому 2005 р., пропонуючи Україні нові засади участі, зокрема в Європейській агенції довкілля.

Офіційний сайт

Зелений Фронт

«Зелений Фронт» — харківська обласна громадська організація екологічного спрямування, яка займається охороною навколишнього природного середовища, захистом екологічних та пов'язаних з ними соціальних прав громадян.

Історія

ХОГО «Зелений фронт» було створено активістами, які захищали Парк Горького у Харкові від вирубування заради будівництва автомобільної дороги та цілого кварталу апартаментів, готелів та інших об'єктів.

2 червня 2010 року невідомі особи в чорному одязі (більшість з них мала бейджі «муніципальна охорона») з застосуванням фізичного насильства вибили активістів-екологів з Парку Горького. В той же день захисники парку зібралися разом, і створили громадську організацію, яка об'єднала усіх небайдужих до долі зелених насаджень, природоохоронних територій та довкілля в цілому громадян.

Назва організації є результатом помилки журналістів: під час протистояння в Парку Горького один з наметів цілодобового табору мав назву «Зелений форт», але журналісти кількох видань чомусь назвали весь табір «Зеленим фронтом». Ця назва сподобалася активістам та дійсно стала назвою всього руху.

Установча конференція ХОГО «Зелений фронт» відбулася 3 серпня 2010 року. На ній було прийнято статут цієї організації, її програмні документи.

Сучасність

Серед найбільш відомих кампаній, що веде ця організація — боротьба з розкраданням чорноземів з сільськогосподарських угідь Харківщини, про яку повідомлялося навіть у англомовній пресі та американських блогах.

Велику увагу організація приділяє створенню природоохоронних територій та охороні вже існуючих. Зокрема, нею створено проекти чотирьох заказників, що мають виникнути на території Харківського лісопарку. Її активісти беруть участь у всеукраїнських екологічних акціях: «Першоцвіт», «Ялинка», в проведенні інших всеукраїнських та міжнародних заходів.

Офіційний сайт

Ініціатива Хартія Землі

Ініціатива Хартія Землі— це колективна назва надзвичайно різноманітної глобальної мережі людей, організацій і закладів, які беруть участь у розповсюдженні та втіленні морально-етичних норм і принципів Хартії Землі.

Ініціатива представляє масштабний добровільний рух громадянського суспільства. Серед його учасників провідні міжнародні заклади, національні уряди та їхні заклади, університетські асоціації, неприбуткові недержавні організації, місцеві спільноти, муніципалітети, різноманітні конфесійні групи, школи, ділові кола, а також тисячі приватних осіб.

Місія і цілі

Сформульована місія Хартії Землі — сприяти переходу до сталого способу життя і глобального суспільства в рамках спільної етичної основи, яка базується на повазі до і турботі про живу спільноту, екологічну цілісність, загальні права людини, повагу до різноманіття, економічну справедливість, демократію і культуру миру.

Цілі:

- Ознайомити світову спільноту з Хартією Землі та поширювати розуміння її всебічного етичного бачення.
- Сприяти схваленню та офіційному визнанню Хартії приватними особами, організаціями та Організацією Об’єднаних Націй.
- Сприяти застосуванню Хартії Землі як офіційного довідника і втіленню її принципів громадянським суспільством, діловими колами та урядами.
- Заохочувати і підтримувати застосування Хартії у навчальних цілях у школах, університетах, релігійних спільнотах, місцевих спільнотах тощо.
- Сприяти визнанню і застосуванню Хартії Землі в якості документа „м’якого” закону.

Стратегічні завдання

- Сприяти зростанню глобальної мережі прибічників і партнерів Хартії Землі за співпраці з радниками, партнерськими організаціями та робочими групами.
- Розробляти та розповсюджувати високоякісні інформаційні та навчальні матеріали серед різноманітних цільових груп, які охоплюють мільйони людей.
- Перекладати найважливіші матеріали Хартії Землі на найпоширеніші мови світу.
- Створювати веб-сайти Хартії Землі в усіх країнах у співпраці з ключовими особами та організаціями.
- Сприяти розповсюдженню бачення Хартії Землі у визначних місцевих, національних та міжнародних подіях та заохочувати приватних осіб та організацій до використання цінностей Хартії у сферах їхньої діяльності.
- Пов’язувати Хартію Землі з важливими міжнародними ініціативами та процесами таким чином, щоб її етична основа могла бути використана як керівництво при вирішенні таких нагальних питань, як зміна клімату, втрата біорізноманіття, Цілі Розвитку Тисячоліття, продовольча безпека та розв’язання конфліктів.
- Організовувати навчальні програми, які б сприяли прийняттю та застосуванню Хартії Землі в різноманітних сферах.
- Розробляти рекомендації та інструменти, щоб допомагати організаціям, діловим колам та місцевим спільнотам використовувати Хартію Землі для оцінки прогресу на шляху до сталого розвитку.

Організація

Офіційна мережа прибічників, партнерів і молодіжних груп допомагає розповсюджувати Хартію Землі у всьому світі. Багато з цих представництв знаходяться у великих організаціях і закладах національного рівня.

Ініціатива координується Міжнародною Організацією Хартія Землі, яка складається з виконавчої частини і має назву Міжнародний Секретаріат Хартії Землі, а також Міжнародної Ради Хартії Землі. Секретаріат складається з небагаточисельного персоналу і розташовується в Університеті Миру в Сан Хосе, Коста Ріка. Міжнародна Рада ототожнюється з Правлінням. Вона збирається раз на рік і задає стратегічний напрямок Секретаріату та Ініціативі Хартія Землі.

Молодіжна програма Хартії Землі

Молодіжна програма Хартії Землі — це мережа молодіжних неприбуткових недержавних організацій і молодих активістів, які розділяють спільний інтерес до сталого розвитку і Хартії Землі. Северн Калліс-Сузукі з Ванкувера (Канада) було призначено молодіжним представником в Комісії Хартії Землі, яка спостерігала за процесом написання Хартії. У віці 17 років, Северн взяла участь у Самміті Землі 1997 року і забезпечувала серйозне ставлення до інтересів молоді під час створення Хартії Землі. Вона сприяла включенню до остаточної версії Хартії принципу 12с, який наголошує на необхідності: „Пов’язати та підтримувати молодь, надаючи їй змогу відігравати суттєву роль у формуванні збалансованих суспільств”. Саме цей етичний принцип надихнув запуск Молодіжної програми Хартії Землі. Наразі в Міжнародній Раді Хартії Землі два представника молоді.

Ініціатива Хартія Землі

Хартія Землі в Дії (українською мовою)

Інститут всесвітнього спостереження

Інститут всесвітнього спостереження розташований у Вашингтоні, округ Колумбія, США. Штат близько 30 співробітників. Головним завданням є ознайомлення широкої громадськості в усьому світі з різними глобальними, в тому числі екологічними проблемами.

Найвідомішою працею інституту є збірка «Стан планети», яку інститут випускає щороку у Вашингтоні. Кожний випуск складається з десяти розділів, які можуть змінюватися від року до року, — наприклад, винищення лісів або глобальне потепління тощо. Збірка публікується 30 мовами в усіх куточках світу.

Партнер Інституту всесвітнього спостереження в Україні — Інститут сталого розвитку в Києві, який готує до друку видання збірки «Стан планети» українською мовою.

Worldwatch Institute

Worldwatch Brazil

Worldwatch Japan

Інститут проблем екології і еволюції імені О. М. Сєверцова РАН

Інститут проблем екології і еволюції імені О. М. Сєверцова (рос. Институт Проблем Экологии и Эволюции имени А. Н. Северцова) — науково-дослідний інститут Російської Академії Наук, що займається проблемами загальної і окремої екології тварин, біорізноманіття, поведінки і еволюционної морфології тварин, що також розробляє рекомендації по охороні природи.

Інститут був створений в 1934 році на базі Лабораторії еволюційної морфології, заснованої відомим російським вченим, академіком Олексієм Миколайовичем Сєверцовим, який і був його першим директором.

Інститут координує дослідження в рамках трьох Федеральних програм з біологічного розмаїття:
Основи моніторингу біорізноманіття
Збереження рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин та видів, що мають ресурсне забезпечення
Оцінка наслідків впливів чужорідних видів на структуру, продуктивність і біорізноманіття екосистем Росії

Дані, отримані в інституті, широко використовуються в сільському, мисливському, лісовому та рибному господарстві, медицині, охороні природи та ін. Ці дані є основою для раціонального використання та збереження природних ресурсів та екосистем Землі.

Офіційний сайт інституту

Інститут розвитку територіальних громад

Інститу́т ро́звитку територіа́льних грома́д (ICDU) – благодійна організація, що забезпечує сталий розвиток сільських та природоохоронних територій України, поєднуючи економічний, соціальний та екологічний підходи. Інститут працює з питаннями зміни клімату, сталого землекористування, посилення потенціалу місцевих громад та збереження дикої природи в Україні та окремих країнах СНД. Проекти Інституту реалізуються у сферах сільського, лісового, мисливського господарств і на природоохоронних територіях.

Діяльність Інституту

Інститут зареєстрований у червні 2004 року і є правонаступником Програми місцевих екологічних дій (МЕП). Метою МЕП було об'єднання зацікавлених сторін задля вирішення місцевих екологічних проблем; програма здійснювалася за фінансування Агентства США з міжнародного розвитку. У період з 2005 до 2008 року Інститут продовжує роботу, розпочату у МЕП, за напрямом сталого розвитку місцевих громад шляхом запровадження прозорого та демократичного місцевого управління, вирішення пріоритетних проблем громад і підвищення обізнаності громадськості та зацікавлених сторін щодо їхніх прав та шляхів участі в управлінні територіальною громадою.

У цей час Інститут, окрім проектної діяльності, надає технічну підтримку органам місцевого самоврядування з питань розробки цільових політик та планів дій щодо вирішення проблем громади, розробки механізмів фінансування заходів, поліпшення інвестиційного клімату в громаді тощо.

Серед проблем, на які спрямовувалась робота Інституту, слід відзначити утилізацію твердих побутових відходів та забезпечення якісною питною водою окремих громад.

З 2008 року Інститут бере участь у великих проектах ЄС та німецького банку KfW, спрямованих на адаптацію до зміну клімату, відновлення деградованих земель та запровадження практик сталого землекористування з урахуванням місцевих потреб. У цих проектах Інститут використовує досвід роботи з місцевою владою та зосереджує увагу на поєднанні інтересів екології та конкретних територіальних громад.

Основними напрямами роботи Інституту на сьогодні є:
Вивчення довкілля за допомогою методів дистанційного зондування поверхні Землі (ДЗЗ) та геоінформаційних технологій (ГІС)
Розробка та адаптація методик обліку парникових газів, розробка вуглецевих проектів за механізмом спільного впровадження або цільових екологічних (зелених) інвестицій та моніторинг викидів парникових газів на обраних територіях
Розробка стратегій та планів адаптації до зміни клімату для визначених територій
Відновлення деградованих земель та розробка бізнес-моделей для природоохоронних об’єктів, сільських, лісових та мисливських господарств

Інститут розвитку територіальних громад

 Київський еколого-культурний центр

Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ) — громадська українська екологічна організація. Створений у 1989 р. Керує Центром В. Є. Борейко.

Центр є офіційним членом Міжнародного товариства захисту тварин — WSPA, членом Міжнародного Соціально-екологічного союзу — МСОЕС, членом Міжнародного союзу охорони природи — IUCN.

Центр займається законотворчою діяльністю, веде суди на захист природи, з 1999 р. видає «Гуманітарний екологічний журнал», організовує семінари і конференції з різних питань охорони природи, проводить компанії на захист первоцвітів, зубрів, кротів, дельфінів, вовків, вікових дерев, займається боротьбою з браконьєрством, створенням територій природно-заповідного фонду.

Центром видаються книги і буклети з охорони природи. Вперше в Україні розроблені курси з екологічної етики і природоохоронної естетики для шкіл. Центром проведено понад 60 різноманітних міжнародних та українських конференцій і семінарів з охорони природи. Центр розробляє і популяризує дві перспективні природоохоронні концепції майбутнього — прав природи та ідею абсолютної заповідності.

За час свого існування Центром створено або розширене 336 об'єктів природно-заповідного фонду в 20 областях України. Верховною Радою України затверджено 9 природоохоронних законів, розроблених Центром спільно з низкою громадських організацій та народних депутатів. Центром видано понад 150 найменувань книг з охорони природи, з 1999 р. опубліковано 50 випусків «Гуманітарного екологічного журналу», на який можна підписатися в будь-якій країні світу, а також 28 випусків бюлетеня «Охорона біорізноманіття та заповідна справа в Україні».

Для підготовки молодих природоохоронців Центр проводить щорічні семінари, а також Заповідні школи Борейко-Войцеховського (спільно з польською екологічною організацією «На користь всіх істот»).

Спільно з іншою громадською організацією — «Екоправо-Київ», Центр виграв 29 судів з екологічних питань проти Кабінету Міністрів України, Мінприроди, Міносвіти, Мінагрополітики, Держкомлісгоспу України.

Центр домігся затвердження Мінприроди України Правил утримання диких тварин у неволі, а від Міносвіти України — Переліку альтернативних методів і об'єктів для їх використання замість експериментальних тварин, а також Порядку проведення науковими організаціями досліджень, експериментів на тваринах.

Центр домігся

2004 р. — заборони весняного полювання в Україні,
2011 р. — заборони на використання капканів,
2007 р. — заборони комерційного полювання на зубрів,
2008 р. — заборони на вилов дельфінів,
2010 р. — заборони на полювання в національних парках.

У 2012 р. Центр, спільно з Асоціацією зоозахисних організацій України, домігся затвердження в Мінагрополітики України Порядку використання тварин у сільському господарстві, нормативного акта, що дозволяє захистити сільгосптварин від жорстокого поводження.

З 2009 р. Центр спільно з Держслужбою заповідної справи почав проведення Всеукраїнського перепису стародавніх дерев. Виявлено близько 300 стародавніх дерев, з них 43 дерева, яким 1000 або більше років. За матеріалами перепису понад 160 стародавніх дерев з 12 областей України отримали статус пам'ятника природи.

У 2011 р. Центр, спільно з Громадою Рибалок України, домігся законодавчого закріплення заборони на виготовлення, збут і застосування браконьєрських знарядь (отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електровудок, вибухових речовин, пташиного клею та мононіточних сіток з волосіні) та заборони ввезення в Україну капканів, мононіткових сіток з волосіні та електровудок, які використовуються виключно з браконьєрською метою.

У 2012 р. Центр, спільно з Громадою Рибалок України, домігся повернення прав громадським екологічним інспекторам складати протоколи на браконьєрів, а також заборони на ввезення до України отрути-фосфіду цинку.

Видання

Серія «Історія охорони природи» (всі доступні в Інтернеті 
Серія «Природоохоронна пропаганда» (всі доступні в Інтернеті
Серія «Охорона дикої природи» (всі доступні в Інтернеті
Тези конференцій і семінарів, опубліковані КЕКЦ (всі доступні в Інтернеті
«Гуманітарний екологічний журнал» (всі доступні в Інтернеті

Сайт КЕКЦ

Клуб Сьєрра

Клуб "Сьєрра" (англ. Sierra Club) — американська природоохоронна організація, заснована 28 травня 1892 року в Сан-Франциско, Каліфорнія, відомим натуралістом і захісником природи Джоном М'юром (був її першим президентом).

Клуб "Сьєрра" має сотні тисяч членів у відділення по всій території США та споріднений з Канадським Клубом "Сьєрра".

Офіційна сторінка

Лісова наглядова рада

Лісова́ наглядо́ва ра́да (англ. Forest Stewardship Council, FSC), ЛНР — незалежна, міжнародна заснована на членстві природоохоронна організація, метою якої є підтримка екологічно відповідального, соціально вигідного та економічно життєздатного управління світовими лісами. Вона допомагає зберігати лісові ресурси та знаходити рішення проблем, що виникають внаслідок недбалого лісогосподарювання.

Робота Лісової Наглядової Ради (ЛНР) розпочалась як спроба зупинити руйнування дощових лісів. Її заснували у Торонто (Канада) у 1993 році з ініціативи власників лісів і екологічних організацій 25-ти країн, а у серпні 1994 року було прийнято свідоцтво FSC — як відповідність слів та практичних дій. Сьогодні цей сертифікат дійсний більш ніж у 41 країні. За попередні 12 років понад 82 млн гектарів у більш ніж 82 країнах були сертифіковані за FSC, і багатьом виробникам було надано право використовувати знак якості FSC. Сьогодні ЛНР пропагує екологічно безпечне, свідоме і розумне з фінансової точки зору використання всесвітніх лісових ресурсів. FSC-сертифікат, виданий власникам лісів, виробникам і їх продукції, місцевим громадам і некомерційним організаціям, означає, що сировина, яку вони використовують у своїй діяльності, видобувається у лісах, вирощених відповідно до екологічних, соціальних і економічних стандартів.

Для компанії з паперово-целюлозної галузі сертифікація за FSC означає, що вона робить свій внесок у підтримку управління як місцевими, так і світовими лісами.

Наявність FSC-свідоцтва гарантує, в тому числі, і мережевий контроль за виробництвом продукції, зокрема, за всіма стадіями її обробки, перетворення та поширення, а також — за шляхом, який сировина потрапляє з лісу до виробника.

Соціальні вигоди співробітництва з Радою відображаються у допомозі деревообробної галузі місцевому населенню та лісогосподарствам.

З точки зору економіки це означає, що пов'язані з деревообробною промисловістю компанії функціонують таким чином, що частина їх прибутку розподіляється між лісогосподарствами та місцевими громадами для підтримання у належному стані екосистем.

Офіційна сторінка

Міжнародний Зелений Хрест

Міжнародний Зелений Хрест — міжнародна екологічна організація, заснована Михайлом Горбачовим в 1993 р. після конференції Earth Summit в Ріо-де-Жанейро, Бразилія. Штаб-квартира Міжнародного Зеленого Хреста розташована в Женеві, а філії є в 30 країнах, включаючи США, країни Латинської Америки, Західної та Східної Європи, Росію, Білорусію, Японію, Пакистан. Президент-засновник МЗК — Михайло Сергійович Горбачов, чинний президент — Олександр Олександрович Ліхоталь.

Історія

У січні 1990 року під час звернення до Глобального форуму з навколишнього середовища і розвитку, в Москві, президент СРСР Михайло Горбачов виніс на обговорення ідею про те щоб створити організацію, на зразок Міжнародного Червоного Хреста, тільки ця нова організація буде займатися екологічними проблемами, а не медичними. Створення такої організації прискорить вирішення тих екологічних проблем, які виходять за рамки національних кордонів.

Розвиваючи цю думку, Михайло Горбачов на саміті Землі в Ріо-де-Жанейро (червень 1992 р.), оголосив про створення ним такої організації. У той же час депутат Швейцарської Національної ради, Роланд Вієдеркехр заснував екологічну організацію «Світ Зеленого Хреста». Обидві ці організації об'єдналися в 1993 році і сформували Міжнародний Зелений Хрест.

Міжнародний Зелений Хрест був офіційно заснований в Кіото, 18 квітня 1993 року. Багато відомих діячів приєдналися до його Ради директорів і Почесної ради, на запрошення Михайла Горбачова.

Перший набір національних організацій офіційно приєднався до Міжнародного Зеленого Хреста в Гаазі, навесні 1994 року. До їх числа відносяться зелений хрест Японії, Нідерландів, Росії, Швейцарії та США.

Мета організації

Мета створення Міжнародного Зеленого Хреста — вжиття заходів, спрямованих на забезпечення сталого та безпечного майбутнього планети, екологічна просвіта, виховання почуття відповідальності за наслідки впливу цивілізації на навколишнє середовище.

Напрямки діяльності Зеленого Хреста

- Запобігання та вирішення конфліктів, що виникають в результаті погіршення екологічної обстановки;
- Надання допомоги людям, постраждалим від екологічних наслідків воєнних дій та конфліктів;
- Вироблення юридичних та етичних норм, які в подальшому стануть основою та мотивацією для дій держави, бізнесу та суспільства з метою створення екологічно безпечного світу.

Міжнародний сайт Зеленого Хреста

Зелений Хрест в Україні

Зелений Хрест в США

Зелений Хрест у Франції

Зелений Хрест в Росії

Міжнародний союз охорони природи

Міжнародний союз охорони природи (МСОП; англійською — International Union for Conservation of Nature, IUCN) — міжнародна організація, метою якої є збереження природних ресурсів.

Заснована в 1948 році, головний офіс знаходиться в місті Гланд (Швейцарія). Членами організації можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. На теперішній час членами МСОП є 78 країн, 112 урядових та 735 неурядових організацій (в тому числі й українських), а також велика кількість вчених з 181 країни.

Основним уставним видом діяльності МСОП є допомога співтовариствам будь-якого виду у справі збереження біорізноманіття і впровадження екологічно чистих та сталих методів використання природних ресурсів.

Члени МСОП

МСОП об'єднує як державні, так і недержавні громадські організації. Вони визначають загальну політику МСОП, розробляють засади поточної роботи, та обирають Раду МСОП на Світових конгресах МСОП, що скликаються регулярно. Організації-члени можуть групуватись в Національні та Регіональні спільноти.

Комісії МСОП

У складі МСОП існують 6 комісій, що опікуються оцінкою світових природних ресурсів та подають інформаційну та дорадчу допомогу щодо справ збереження біорізноманіття:
- Комісія з виживання видів (Species Survival Commission, SSC): допомогає МСОП в сфері технічних питань, пов'язаних з роботою по збереженню видів та проводить охоронні заходи щодо видів, котрі знаходяться під загрозою зникнення. Видає Червоний список МСОП. На 2006 рік налічувала 700 членів. Голова — Holly Dublin.
- Комісія з охоронюваних територій (World Commission on Protected Areas, WCPA): займається питаннями організації нових та управління існуючими суходільних та морських природніх охоронюваних територій. На 2006 рік налічувала 1300 членів. Голова — Nikita Lopoukhine.
- Комісія з природоохоронного законодавства (Commission on Environmental Law, CEL): розробляє законодавчі концепції та інструменти, та надає консультаційну допомогу в сфері природоохоронного законодавства та сталого природного розвитку територій. На 2006 налічувала 800 членів. Голова — Sheila Abed.
- Комісія з освіти та комунікації (Commission on Education and Communication, СЕС): розробляє методики виховання всіх рівнів, спрямовані на усвідомлення важливості збереження біорізноманіття. На 2006 рік налічувала 600 членів. Голова — Keith Wheeler.
- Комісія з екологічної, економічної та соціальної політики (Commission on Environmental, Economic and Social Policy, CEESP): проводить експертизу та розробляє рекомендації з оптимізації економічних та соціальних факторів для охорони довкілля та сталого розвитку природніх екосистем із збереженням біорізноманіття. На 2006 рік налічувала 500 членів. Голова — Taghi Farvar.
- Комісія з менеджменту екосистем (Commission on Ecosystem Management, СЕМ): надає експертну підтримку з питань інтегрованого екосистемного підходу до управління природніми та модифікованими екосистемами. На 2006 налічувала 400 членів. Голова — Hillary Masundire.

Категоризація природоохоронних територій

В МСОП розроблено наступну систему категорій природоохоронних територій:

Ia — Природний заповідник суворого режиму (Strict Nature Reserve)

Територія суші або моря, яка містить видатні або високо-репрезентативні зразки екосистем, геологічних або фізіологічних систем, та/або видів; доступна для наукового дослідження та екологічного моніторингу.

Ib — Місцевість природнього стану (Wilderness Area)

Велика територія незміненої або слабко зміненої суші та/або моря, що зберігає природній характер, без значного постійного населення, яка охороняється та підтримується шляхом, що забезпечує збереження її природного стану.

II — Національний парк (National Park)

Природня територія суші або моря, призначена для:
захисту екологічних взаємозв'язків всередині однієї або більше екосистем для сучасного та майбутніх поколінь;
виключення використання території, яке може призвести до втрати нею своїх природних характеристик;
надання можливості для духовного, наукового, освітнього, рекреаційного та туристичного використання території, при умові їх найможливішої екологічної сумісності

III — Пам'ятник природи (Natural Monument)

Територія, що містить один або більше специфічних природних або природно-культурологічних об'єктів, які мають видатну або унікальну цінність завдяки своїй рідкісності, збереженій типовості, естетичним якостям або культурологічній важливості.

IV — Територія збереження виду/місцеперебування (Habitat/Species Management Area)

Територія суші або моря, дозволена для активного використання при умові збереження деякого специфічного місцеперебування або деякого виду.

V — Охоронюваний ландшафт (Protected Landscape/Seascape)

Територія суші, моря або узбережжя, де взаємодія між людиною та природою з часом призвела до виникнення особливих утворень із значною естетичною, екологічною або культурною цінністю, частіше за все із значним біорізноманіттям. Охорона та збереження даного традиційного взаємодіючого комплексу є життєво необхідними умовами для для підтримки існування та еволюції такої території.

VI — Територія контрольованого природовикористання (Managed Resource Protected Area)

Територія, що містить здебільшого незмінені природні системи, використовувана протягом тривалого часу з умовою захисту та підтримки біорізноманіття на ній, за умови стабільного постачання нею в той самий час біологічних, мінеральних і т.ін. природніх ресурсів та послуг, які потребує місцеве населення.

Офіційний сайт МСОП

Пошукова система IUCN щодо категорій охорони окремих видів Search the IUCN Red List

Молодіжний екологічний центр

Молодіжний екологічний центр (повна назва - "Молодіжний екологічний центр" Дніпровського району м. Києва, коротка - МЕЦ) - громадська організація, що постійно впроваджує різноманітні програми екологічної освіти дітей та юнацтва, які сприяють формуванню екологічної свідомості підростаючого покоління, вихованню їх небайдужого ставлення до оточуючого навколишнього середовища, допомагають збереженню довкілля.

МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ

Метою роботи МЕЦу є здійснення діяльності спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.

Завданнями та напрямками діяльності МЕЦу є:
- здійснення практичних природоохоронних заходів та їх фінансової підтримки;
- участі у виробленні екологічної політики;
- здійснення просвітницької діяльності серед населення з метою виховання суспільної екологічної свідомості;
- попередження екологічних правопорушень, здійснення громадського контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища;
- за рахунок власних та залучених коштів організовує практичні заходи, спрямовані на збереження і відтворення природних багатств, охорони навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки, вживає заходи для консолідації з цією метою інших громадських організацій, рухів, та формувань екологічної спрямованості;
- при необхідності організовує проведення наукових досліджень;
- виступає з ініціативою проведення місцевого референдуму з найгостріших питань навколишнього природного середовища, що стосуються інтересів населення;
- організує проведення громадської екологічної експертизи, залучає до її здійснення незалежних експертів (за рахунок коштів МЕЦу, зацікавлених організацій чи на громадських засадах), обнародує висновки експертизи та передає їх органам, уповноваженим приймати управлінські рішення;
- здійснює громадський незалежний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства України в цій частині відповідним формуванням;
- одержує від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію про виконання підприємствами, установами, організаціями природоохоронних програм і заходів;
- розповсюджує інформацію і пропагує свої ідеї та цілі;
- створює установи, підприємства та організації, які сприяють здійсненню практичних природоохоронних заходів, сприяють зайнятості молоді;
з метою здійснення просвітницької діяльності, виховання і освіти створює на громадських засадах екологічні культурно-просвітницькі заклади, клуби, спеціалізовані підрозділи, організує лекції, виставки, конкурси, лотереї, благодійні акції, має власні друковані органи, використовує в своїй діяльності періодичну пресу, радіо, телебачення, Інтернет.
сприяє гармонійному розвитку особистості.

Предметом діяльності МЕЦу є:
- сприяння розвитку екологічної самосвідомості населення;
- сприяння проведенню навчально-просвітницьких заходів з екологічних питань;
- сприяння проведенню природоохоронних заходів;
- впровадження концепції систематичної екологічної освіти в закладах освіти;
- участь в міжнародних та всеукраїнських конференціях, семінарах та екологічних школах;
- організація конференцій громадськості, навчальних семінарів, тренінгів, екологічних шкіл;
- участь та організація навчально-оздоровчих таборів;
- участь і організація навчально-тренувальних зборів та екологічних експедицій членів МЕЦу;
- участь та організація поїздок по країні та зарубіжним країнам членів МЕЦу;
- участь та організація культурно-масових, природоохоронних, просвітницьких та інших заходів;
- взаємодія з органами охорони здоров'я, освіти, культури та ін. при втіленні в життя програм МЕЦу, як в Україні, так і за кордоном;
- встановлення прямих міжнародних контактів і зв'язків зі схожими організаціями. Для виконання мети та завдань МЕЦ у встановленому порядку:
- використовує фінансові кошти фізичних осіб, отриманих на підставах та порядку передбачених законодавством, для здійснення статутної діяльності;
- сприяє направленню дітей на відпочинок в інші країни у спеціальні дитячі установи чи сім'ї, а також здійснює прийом дітей з іноземних країн та організує їх відпочинок в Україні; - участь в проведенні благодійних, культурно-масових і видовищних заходів, виста-вок, змагань, концертів, конкурсів, оглядів, лекцій та інше;
- здійснює господарську діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ та організацій, засновуючи підприємства згідно з діючим законодавством;
- створює філіали на місцях.

Програми

Школа екологічного велопатрулювання

Одним із найскладніших і найважливіших аспектів роботи багатьох громадських екологічних молодіжних організацій є зацікавлення молоді різного віку з різними інтересами до участі в екологічному русі. Сьогоднішня молодь характеризується різноманітними інтересами, нахилами, уподобаннями, хобі. Знайти єдиний підхід, який би міг застосовуватись для будь-кого, просто не можливо. Проте ми не маємо права залишити підлітків, юнаків і дівчат байдужими до того, що відбувається навкруги для збереження себе в своєму домі, збереження свого майбутнього.
Поглиблення екологічної освіти та виховання підростаючого покоління, зміна ставлення людей до навколишнього середовища, довкілля, природи та особистого здоров'я, підвищення відповідальності за майбутній розвиток людства і планети в цілому — головне завдання неформальної екологічної освіти. Перед громадськими молодіжними організаціями постає проблема активізації роботи з молоддю щодо зацікавлення в поліпшенні стану навколишнього середовища. Але що можуть зробити діти, учні, підлітки і просто небайдужі дорослі? Чи можна хоч якось вплинути на рішення цієї світової проблеми?
Для формування в учнів та студентської молоді вміння бачити вплив антропогенного натиску на довкілля, оцінювати його наслідки в лісопаркових зонах була створена система велопатрулювання, яка уможливлює формування норм поведінки учнів та студентської молоді у природному середовищі, допомагає організовувати дослідження, експерименти, поглиблювати екологічну освіту та виховання, формувати екологічну свідомість.
Цілі та завдання ШЕВ:
• створити спеціальні підрозділи, які будуть вивчати свою місцевість;
• стежити за дотриманням екологічного законодавства;
• проводити безпосереднє патрулювання по території лісопаркової зони;
• попереджати і запобігати порушенню законів про охорону природи;
• проводити екологічний моніторинг;
• проводити тренінги з різними віковими групами;
• проводити екологічні акції та свята;
• розробляти інформаційні матеріали для відвідувачів лісопаркової зони та населення, що проживає поруч з лісом;
• впливати на громадську думку в системі охорони через учнівську та студентську молодь;
• залучити молодь до суспільно-корисної роботи;
• пропагувати здоровий спосіб життя.
Стратегією роботи ШЕВ є формування в учнів особистісних якостей: відповідальності за стан довкілля; самоконтролю за власною поведінкою в природі; навчання передбаченню результатів людської діяльності в природі; навчання приймати своєчасні зважені рішен¬ня; цінувати життя і здоров'я інших; створювати імідж успіху.
Тактикою впровадження екологічних знань у ШЕВ є: навчити виконувати і вимагати від інших дотримуватись екологічного зако¬нодавства; навчити надавати першу медичну допомогу; користува¬тися необхідним для роботи обладнанням; навчитися користуватися відео- та фототехнікою з наступною обробкою здобутих матеріалів; проводити роз'яснювальну роботу з різними верствами населення; проводити екскурсії з екологічної тематики; випускати екологічні листівки; проводити консультації, надавати поради з екологічних питань.
Робота ШЕВ здійснюється за трьома напрямками: теоретичному, практичному та пропагандиському. 1. Теоретичний включає в себе навчання за такими предметами:
— Засоби і прилади спостереження та зв'язку (фото обладнання та радіо зв'язок) (ЗПСЗ).
— Карто-та топографія (КТ).
— Основи патрульно-постової служби (ОППС).
— Правила дорожнього руху (ПДР).
— Екологічне право (ЕП).
— Медико-санітарна підготовка (МСП).
— Веломайстерність (ВМ).
— Екологічний менеджмент (ЕМ).
— Комп'ютерний екологічний моніторинг (КЕМ).
2. Практичний включає в себе безпосереднє патрулювання лісопаркової зони мікрорайону ДВРЗ м. Києва. Патрульні повинні слідкувати за рухом транспортних засобів по території лісопаркової зони, складати карти найбільш засмічених місць, намагатись через органи державної влади змусити юридичних та фізичних осіб найбільш сумлінно виконувати Закони України про охорону при¬роди та природні ресурси.
3. Пропагандиський включає в себе проведення інформаційної роботи серед різних верств населення, організацію тренінгів, акцій та свят на екологічну тематику

Школа з Характером

Це актуальний молодіжний проект, що має на меті надати знання та навички, які б допомогли розвиватись особистості та виховати справжніх лідерів.

Навчання в школі проводиться в дусі гармонічного та взаємодоповнюючого навчання в економічному, екологічному та соціальному напрямках.

Навчання побудовано таким чином, що основну увагу акцентовано на здобуття та засвоєння практичних лідерських навичок.

МЕЦ у 2008році

Протягом 2008 року діяльність організації здійснювалась в різноманітних напрямках.
Робота із молоддю:
- проведення різноманітних тренінгів на екологічну тематику («Зелений офіс», «Вода», «Енергозбереження», «Живи розділяючи – покращуй майбутнє» тощо)
- організація одноденних акцій з покращення довкілля (прибирання території, посадка зелених насаджень, підготовка лісу до зими)
- підтримка та матеріальна допомога в проведені Міської шкільної олімпіади з екології
- Підтримка та створення нових екоклубів при українських ВНЗ та СЗШ
- Організація дозвілля молоді для пропаганди способу життя дружнього до навколишнього природного середовища (екскурсійні виїзди на природу, походи)
- Проведення наукових студентських та шкільних семінарів,круглих столів (обов’язковим компонентом наших семінарів є акція прямої дії, тобто не лише обговорення актуальних екологічних проблем,а і заходи практичного характеру)
- Постійна робота кіноклубу - показ фільмів екологічної тематики студентам різних спеціальностей та постійний кінопоказ в офісі організації
- Організація роботи гуртків та різноманітних програм для дітей середнього та старшого шкільного віку – Екомистецтво, Школа з Характером
- Робота по програмі «Школа екологічного велопатрулювання»
- Організація різноманітних конкурсів (малюнків,есе,екокалендарів, екоквест)
- Допомога студентам в організації екологічних досліджень (наприклад, виявлення зміни карбонового відбитку населенням району)
- Працює постійна інтернет-розсилка на екологічну тематику «Новости МЭЦ»
Робота з вчителями (біології, хімії, БЖД, фізики) – проведення тренінгів та лекцій для вчителів та організація семінарів(наприклад для викладачів ВНЗ – «Посилення процесуальної сторони освіти»).
Також робота активістів Дніпровського району за межами міста – допомога в роботі по відновленню річки Джарджава (м. Керч), допомога в роботі лісників Закарпаття та безпосередня участь в допомозі жителям західних регіонів під час повені, участь в різноманітних екологічних заходах в м.Миколаїв (озеленення території та семінар, створення екоклубу), м.Львів (організація впорядкування території, інформаційна кампанія про біопаливо та збір іграшок для дітей з інтернатів на свято св.Миколая).
Цього року МЕЦ виступав з ініціативами проти нелегальної забудови нашого району (Гідропарк, вул..Курнатовського)
Також цікавим є факт визнання організації на різних рівнях. Про що свідчать факти звертання про допомогу до фахівців та волонтерів організації таких структур як Державне Управління Охорони Навколишнього Природного Середовища в м.Києві (допомога в організації та проведені тренінгів з основ екології для учнів середніх класів(сзш 11, школа-інтернат 14, Технічний ліцей), допомога в організації конкурсу фотографій), Київський зоологічний парк (організація та участь в інформаційних компаніях), НПУ ім..Драгоманова, Національний Аграрний Університет та Національний Транспортний Університет (організація виробничої практики для студентів-екологів) тощо.

Національний екологічний центр України

Національний екологічний центр України (НЕЦУ) - одна з перших екологічних громадських неприбуткових організацій національного рівня, зареєстрованих у незалежній Україні.

Заснований 30 серпня 1991 р.

Має 24 територіальні відділення по всій Україні.

2003 року було відновлено діяльність Молодіжного відділення НЕЦУ.

Засновники НЕЦУ

Антоненко Володимир Степанович (* 1954), ЗАТ "Страхова компанія «Брама життя», директор
Гардашук Тетяна Василівна (* 1958), кандидат філософських наук, голова товариства «Зелена Україна»
Глеба Юрій Юрійович (* 1949), доктор біологічних наук, професор, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
Голубець Михайло Андрійович (* 1930), директор Інституту екології Карпат НАН України, академік НАН України
Заєць Іван Олександрович (* 1952), народний депутат України, 1-й заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
Костенко Юрій Іванович (* 1951), кандидат технічних наук, народний депутат України
Мовчан Ярослав Іванович (* 1957), кандидат біологічних наук, директор департаменту Міністерства охорони навколишнього природного середовища України
Сандуляк Леонтій Іванович (* 1937), професор кафедри «Екології і права» Чернівецького факультету Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», співавтор Акту проголошення незалежності України 1991 р.
Свіженко Віктор Олексійович (* 1947), директор департаменту науково-технологічного розвитку Міністерства освіти і науки України
Рубан Юрій Григорович (* 1958), директор Національного інституту стратегічних досліджень
Шеляг-Сосонко Юрій Романович (* 1933), академік НАН України, Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, президент Всеукраїнського комітету сприяння діяльності ЮНЕП в Україні.

НЕЦУ декларує, що його позиція може не збігатися з позицією засновників. Позиція НЕЦУ формується Радою НЕЦУ.

Діяльність НЕЦУ не має відношення до політичної діяльності жодного з засновників. НЕЦУ не підтримує жодну з політичних сил в Україні або за її межами.

Діяльність

НЕЦУ ставить собі на меті створення здорового довкілля та поліпшення якості життя людей в Україні, намагається донести позиції фахівців в охороні довкілля до посадовців які приймають рішення у різних галузях господарства.

Значна частка роботи НЕЦУ пов'язані зі збереженням природи України через створення нових природоохоронних об'єктів та відстоювання недоторканності існуючих.

НЕЦУ також намагається вплинути на енергетичну політику, розуміючи, що саме новітні підходи до розбудови енергетичного сектора створять умови для розвитку країни без негативних наслідків для довкілля.

Нарешті, НЕЦУ відстоює позицію, що кошти платників податків не повинні використовуватися на будівництво об'єктів зі значним негативним впливом на населення та навколишнє середовище, і намагається вплинути на рішення про фінансування проектів міжнародними фінансовими організаціями.

Партнери

З 1996 року НЕЦУ є членською організцією мережі CEE Bankwatch Network, що здійснює моніторинг діяльності міжнародних фінансових установ у Центральній та Східній Європі. Особливу увагу наших співробітників привертають проекти банків розвитку у енергетиці. Зараз саме з НЕЦУ йде координація роботи Bankwatch по поліпшенню політик Європейського банку реконструкції та розвитку і проекту підтримки організацій на Кавказі та в Середній Азії. Додаткову інформацію про діяльність мережі ви знайдете на сайті CEE Bankwatch Network.

НЕЦУ є членом Міжнародного союзу охорони природи(IUCN), який допомагає знаходити практичні рішення найбільш насущних проблеми навколишнього середовища та розвитку. МСОП підтримує наукові дослідження, здійснює проекти на місцях по всьому світу і співпрацює з урядами, неурядовими організаціями, установами Організації Об'єднаних Націй, компаніями та місцевими громадами з метою розробки та здійснення політики, законодавства та застосування передової практики.

НЕЦУ є членом Української річкової мережі — добровільного об'єднання громадян, неурядових організацій (НУО) та місцевих громад, метою якого є сприяння поліпшенню екологічного стану річок, а також позитивним змінам в екологічній політиці України у галузі охорони і збереження річок.

Національний екологічний центр України

Партизанське садівництво

Партиза́нське садівни́цтво (англ. Guerilla Gardening, guerrilla gardening) — молодіжний рух, метою якого є несанкціоноване озеленення публічного простору міст, що розглядається як своєрідна анархічна акція протесту.

Короткий опис акцій

Як і справжні партизани підпільні садівники уникають прямої конфронтації, діючи переважно таємно, за зразком графітистів. Для непомітного висівання рослин в людних місцях вони застосовують так звані «насіннєві бомби», тобто кулі, що складаються з суміші землі й глини з насінням всередині. Такі «бомби» непомітно кидають у ґрунт, йдучи пішки чи проїжджаючи на велосипеді.

Сірі бетонні стовпи або непривітні стіни оббризкуються сумішшю кефіру зі спорами моху з метою озеленення бетонної поверхні мохом.

Історія

Партизанське садівництво як суспільна форма протесту зародилося у Великій Британії й поширилося на більшість західних метрополій. Предтечами цього руху були політичні й мистецькі акції 1970-х років у США та Німеччині екологічних активістів та сучасних митців, таких як Луї Ле Руа чи Йозеф Бойс. Партизанське садівництво набуло популярності після акції у Лондоні 1 травня 2000 року, коли критики глобалізму, анархісти та екологічні активісти з лопатами та саджанцями провели акцію озеленення на Парламентській площі.

З часом на Заході партизанське садівництво розвинулося в садівництво як політичну акцію, коли, наприклад, засіваються кущами майданчики для гольфу або висаджені рослини зображають певний символ, а також у міське городництво, що має на меті збір урожаю та озеленення занедбаних куточків міського простору.

Партизанський озеленення

Guerrilla gardening (англ.)

Рада дерев

«Рада дерев» (англ. The Tree Council) — була заснована в 1974 році у Великобританії, і стала зареєстрована благодійна організація в 1978 році. Її основною метою є об'єднувати під своїм дахом місцеві екологічні групи, які беруть участь в посадці, догляду та збереження дерев на всій території Великобританії.

Історія

«Рада дерев» була заснована 1974 року при підтримці Великобританського міністерства захисту навколишнього середовища. Той час у Великобританії запам'ятався як початок широкого природо-захисного руху, пробудження екологічної свідомості. Поштовхом для створення «Ради дерев» послужила кампанія 1973 року «Посади дерево!» (англ. Plant A Tree In '73), що вперше виразно висвітлила одну з екологічних проблем Великобританії — лише десять відсотків території Об'єднаного Королівства припадає на ліси. Це одна з найбідніших лісами країн Європи. Ліс — найцінніше національне багатство,— ця думка стала гаслом діяльності «Ради дерев».

З 1978 року «Рада дерев» стала незалежною благодійною екологічною організацією. «Рада дерев» переслідує такі цілі:
поліпшити навколишнє середовище в містах і селах шляхом висадження нових дерев і кращого догляду за старими;
поширювати знання про дерева і навчати догляду за ними;
об'єднати всі організації, занепокоєні проблемою дерев, для окреслення міжнародної ситуації та можливого співробітництва

З часу свого заснування, кілька британських громадських діячів посадили дерева від імені «Ради дерев», в тому числі: королева, королева-мати, і прем'єр-міністри.

Діялність

Щороку організація проводить «Національний тиждень дерева» англ. National Tree Week для висадження дерев і кущів. Протягом «Тижня дерев» 1988 року було висаджено понад 600,000 дерев.

«Рада дерев» постійно влаштовує національні форуми та конференції, на яких розглядаються питання, пов'язані з лісівництвом, теоретичними розробками щодо зміни ландшафту і таке інше. У рамках «Ради дерев» проводиться і широка культурна програма: випускаються наукові, методологічні, художні книжки, влаштовуються виставки живопису і фотографій.

Офіційний сайт 

Рух за добровільне вимирання людства

Рух борці́в за доброві́льне вимира́ння лю́дства як біологі́чного ви́ду, відоміше як VHEMT (англ. Voluntary Human Extinction Movement) — міжнародний громадський екологічний рух, який виник у 1991 році[2][3] в США в місті Портленді, метою якого є вирішення існуючих екологічних проблем, шляхом знищення біологічного виду Homo sapiens через добровільну відмову від народження дітей

Історія

Рух заснував Лес Найт (англ. Les Knight) 1991 року у Портленді (Ореґон, США). Найт є власником сайту vhemt.org і «голосом» руху. Лес Найт зацікавився екологічним рухом в 1970-тих роках після повернення з В'єтнаму, ставши членом руху «Нульового Росту Населення» (англ. Zero Population Growth) і зробив собі вазектомію у 20 років.

Ідеологія

Гаслом руху є «Жити довго і щасливо вимерти» (англ. “May we live long and die out”). Рух не пропагує вбивства, самогубства, масову стерилізацію та інші насильницькі методи, замість цього пропонується відмовитися від подальшого відтворення людського роду.

Рух має три рівні підтримки:
Волонтери (англ. volunteers) — люди, що розділяють цілі руху і зважилися не мати дітей (або не мати більше дітей крім вже наявних)
Прихильники (англ. supporters) — люди, які не вважають, що вимирання людства необхідно, але тим не менш є прихильниками контролю чисельності людства і відмовилися з цієї причини від народження нових дітей.
Потенційні прихильники організації.

VHEMT не розглядає себе як організацію, оскільки не має ніяких власних структур. Це просто рух, представлений міжнародною інтернет-сторінкою. Таким чином, офіційного представництва рух не має.

VHEMT

Українська екологічна асоціація «Зелений світ»

Українська екологічна асоціація «Зелений світ» створена в 1988 році як реакція суспільства на жахливий екологічний стан в Україні, спричинений Чорнобильською катастрофою 1986 року. Асоціація є членом найбільшої Міжнародної громадської організації — федерації "Друзі Землі" (Friends of the Earth).

УЕА «Зелений світ» зареєстрована 1992 року Міністерством Юстиції України, свідоцтво про реєстрацію Статуту об'єднання громадян № 371 від 30 грудня 1992 року. Пройшла перереєстрацію в 2000 році, відповідно до закону України «Про об'єднання громадян». Цього ж року УЕА «Зелений світ» зареєструвала в Міністерстві Юстиції України Положення про символіку Української екологічної асоціації «Зелений світ» та отримала Свідоцтво про реєстрацію символіки об'єднання громадян № 361 від 16 серпня 2000 р. 10 грудня 2009 року ХІІІ з'їзд УЕА «Зелений світ» вніс та затвердив зміни до Статуту Асоціації, нова редакція якого була зареєстрована наказом Міністерства Юстиції України № 623/5 26 березня 2010 р.

Покінчивши з питанням юридичного переоформлення УЕА «ЗС» продовжувала виконувати свої статутні завдання. Стан довкілля — дзеркало, що відтворює нашу дійсність. Для більшості населення нашої держави проблеми довкілля відсунуті на задвірки людської свідомості, а нагальними стали проблеми боротьби за виживання. Ці проблеми є також далекими від пріорітетності для більшості засобів масової інформації (ЗМІ), які здебільше виконують державне замовлення владних структур та згладжують гострі кути екологічних проблем, на вирішення яких в державі відсутні реальні фінансові можливості. Українська Екологічна Асоціація «Зелений світ» проводить роботу, спрямовану на захист інтересів людини і природи. Одне із основних завдань Асоціації — зробити так, щоб голос екологічного руху був почутий.

Друкованим органом Асоціації є газета «Зелений світ.»

Екологічна ситуація в Україні потребує залучення широкого кола населення до розв'язання екологічних проблем, тісної взаємодії з громадськими екологічними організаціями, підтримки їх ініціативи та конкретних пропозицій, що відповідає і передбачено екологічним законодавством України та Оргуською конвенцією.

Сайт Української екологічної асоціації «Зелений світ»

Українське товариство охорони природи

Українське товариство охорони природи (УкрТОП) — громадська екологічна організація, створення якої було предтечею хрущовської відлиги. Під тиском УкрТОП у 1967 році Уряд Української РСР створив Держкомприроди, як центральний орган влади. Це сталося на три роки раніше, ніж створення Агентства охорони довкілля США (англ. Environmental Protection Agency) та на 21 рік раніше ніж створення подібних державних органів в Москві (рос. Госкомприроды СССР/РСФСР). Держкомприроди України має статус міністерства з 1991 року.

Маючи мережу місцевих представництв в областях, м.Києві та м.Севастополі, а також у багатьох районних центрах, УкрТОП сприяє громадській обізнаності з вторинною переробкою відходів (англ. recycling), поширює екологічну освіту та любов до природи у школах, місцевих громадах та серед місцевої влади.

УкрТОП іноземними мовами: англ. Ukraine Nature Conservation Society, фр. la Societé ukrainienne pour la conservation de la nature, ісп. la Sociedad Ucraniana para la Conservación de la Naturaleza, нім. Ukrainische Naturschutzgesellschaft, пол. Ukraińske Towarzystwo Ochrony Przyrody, рос. Украинское общество охраны природы.

Історія заснування

Українське товариство охорони природи (УкрТОП) засноване 28 червня 1946 року і має цікаву та сповнену боротьби історію першопочатківців українського природоохоронного руху. Відповідаючи на численні звернення українських вчених-природоохоронців, багато з яких були академіками, Микита Хрущов (глава Уряду та КПУ) надав дозвіл на створення УкрТОП. До середини 1960-х рр. УкрТОП було єдиним голосом екології у проектах рішень державного управління; в цей час УкрТОП домагалося впровадження комплексного еколого-економічного підходу до управління економікою та створення міністерства екології в структурі Уряду УРСР.

Відстоювати екологічні права в умовах відсутності демократії було важко навіть для всесвітньо відомих науковців Академії наук України. Однак, під тиском УкрТОП Уряд Української РСР у 1967 році створив Державний комітет охорони природи, як центральний орган влади. Це сталося на три роки раніше, ніж створення Агентства охорони довкілля США (англ. Environmental Protection Agency).

Протягом 1963–1982 рр. головою УкрТОП був Михайло Воїнственський. У 1971 р. керівник Львівського відділення УкрТОП проф. Степан Стойко запросив на роботу В'ячеслава Чорновола, щойно повернувшись з в'язниці за політичні переконання.

За часів застою і перебудови УкрТОП також поставило своїм пріоритетом екологічну освіту, зокрема серед українських школярів, студентів та пенсіонерів. Голос громадськості щодо екологічних питань пробивався і у часи, коли головою Держкомприроди була видатна донька Херсонщини Проценко Діна Йосипівна (1978-1988 рр.).

Лише з проголошенням незалежності України статус Держкомприроди був піднятий до міністерства у 1991 році (Мінекоресурсів). У 1991-2003 рр. УкрТОП очолював Ігор Грінчак.

УкрТОП було перереєстроване Мін'юстом 2 грудня 1992 року (свідоцтво № 335) відповідно до Статуту, затвердженого 9-им з'їздом УкрТОП від 21 листопада 1991 року (див. попередній статут[4]). Відповідно до статуту з'їзд УкрТОП формує Всеукраїнську раду та її Президію з більшістю членів на громадських засадах. В цей час УкрТОП активізує проведення громадського контролю за екологічними забрудненнями внаслідок господарювання, виборюючи право громадян на чисте довкілля.

З 2002 року головою Президії Всеукраїнської ради УкрТОП є колишній міністр екології Василь Шевчук.

Організаційна структура

УкрТОП є всеукраїнською громадською неприбутковою організацією. Вищим керівним органом управління УкрТОП є з'їзд, а в період між з'їздами, що відбуваються раз на 5 років, є Всеукраїнська рада та її Президія.

Всеукраїнській раді підпорядковані 21 обласна, Київська та Севастопольська міські організації УкрТОП. У складі обласних та Київської і Севастопольської міських організацій є 354 районних і 70 міських осередків, до складу яких входить 23 тисячі первинних організацій та більше 10 тисяч колективних членів, понад 2 мільйони індивідуальних членів.

Існує низка обласних та міських відділень УкрТОП, напр.:
- Дніпропетровське міське товариство охорони природи
- Київське товариство охорони природи та ін.

Напрямки діяльності

Участь у державно-політичному дискурсі.УкрТОП виступає за громадський і парламентський контроль за чистотою довкілля, брало участь в усіх парламентських екологічних слуханнях у Верховній Раді України, сприяє впровадженню Орхуської конвенції[6] та закону "Про екологічний аудит".

УкрТОП також активно пропагує впровадження українським бізнесом
- Систем управління екологічними і соціальними ризиками, зокрема в рамках т.зв. "Принципів екватора"
- Бізнес-моделей, що сприяють досягненню сталого розвитку через  енерго- і ресурсоефективність, стале землекорисування та збереження біорізноманіття, ведення бізнесу з партнерами, які управляють своїми екологічними і соціальними ризиками та дбайливе ставлення до працівників і місцевих громад.
- Принципів корпоративної соціальної відповідальності[

Тематичні напрямки - робота у Секціях УкрТОП

У системі УкрТОП діє 10 всеукраїнських та 140 обласних секцій, в основі діяльності яких є питання екологічної безпеки, охорони та відновлення тваринного і рослинного світу, надр, водних ресурсів, атмосфери, земельних ресурсів, рибних запасів, лісів та природно-заповідних територій, розвитку та поширення юнатського руху, тлумачення правових основ природокористування.

Результатами роботи секцій є розробка та підготовка рекомендацій до нормативно-правових документів з охорони та раціонального використання природних ресурсів, поширення екологічних знань серед школярів, студентської молоді, населення регіонів, підготовка та впровадження методичної допомоги регіональним та місцевим осередкам УкрТОП.

Проведення екологічних заходів в регіонах

Члени УкрТОП беруть активну участь у проведенні таких міжнародних та всеукраїнських екологічних акцій, як День довкілля, Всесвітній день охорони навколишнього середовища, День Землі, Всесвітній день водно-болотних угідь, «Чиста Україна — чиста Земля», а також обласних природоохоронних акцій — «Первоцвіт», «Джерело», «Ялинка», «Чисте повітря», «Синиця», «Болотна черепаха», «Нерест» та ін. (див. дати).

Важливим питанням діяльності УкрТОП щодо залучення населення до охорони довкілля є проведення різноманітних регіональних та місцевих екологічних акцій з лісонасадження, озеленення у містах, благоустрою населених пунктів, впорядкувань берегових охоронних смуг річок і озер, ліквідації сміттєзвалищ та ін.

Регіональні організації УкрТОП виступають ініціаторами проведення екологічних суботників і толок. Так, лише 2004 року члени Товариства та учасники акцій розчистили майже 430 км берегових смуг малих річок, упорядкували 5 тисяч джерел і колодязів, посадили дерева та кущі на площі майже 1500 га.

Просвітницька діяльність

Із року в рік Всеукраїнська рада разом із регіональними організаціями УкрТОП проводять виховну та просвітницьку роботу серед населення країни. Ця робота — один з найголовніших напрямків діяльності.

Просвітницька діяльність УкрТОП здійснюється через видавничу діяльність (це, зокрема, всеукраїнські: науково-популярний Журнал «Рідна природа», журнал «Свята справа» та газета «Трилисник», багато брошур, газет, проспектів, що видаються в областях), шляхом регулярних виступів у ЗМІ, насамперед, у радіо-телевізійних передачах екологічного спрямування, а також — завдяки проведенню круглих столів та семінарів, через здійснення екскурсій вихідного дня, підготовку та показ відеофільмів, організацію тематичних виставок.

Партнери та подібні організації в світі

Європа
Австрія: Naturschutzbund Österreich
Данія: Danish Society for Nature Conservation
Франція
France nature environnement
Німеччина: Naturschutzbund Deutschland
Італія: Pro Natura
Нідерланди: Milieudefensie
Норвегія: Norwegian Society for the Conservation of Nature
Росія: Всероссийское общество охраны природы
Швеція: Swedish Society for Nature Conservation
Велика Британія: Environmental Protection UK, British Ecological Society

Австралія та Океанія
Австралія: Australian Conservation Foundation
Нова Зеландія: ECO

Америка
Канада: Canadian Parks and Wilderness Society, Nature Canada
Мексика: Pronatura
США: Sierra Club, The Nature Conservancy

Африка та Близький Схід
Ефіопія: Ethiopian Wildlife and Natural History Society
Ізраїль: Society for the Protection of Nature in Israel
Кенія: Green Belt Movement
Нігерія: Nigerian Conservation Foundation
ПАР: Wildlife and Environment Society of South Africa
ОАЕ: Emirates Environmental Group

Азія
КНР: China Wildlife Conservation Association
Індія: Wildlife Trust of India
Японія: Nature Conservation Society of Japan
Південна Корея: Korean Society of Nature Conservation, Korean Association for Conservation of Nature, National Nature Trust, The Ecological Society of Korea
Непал: National Trust for Nature Conservation
В'єтнам: Vietnam Association for Conservation of Nature and Environment

Офіційний сайт

Фонд Чарльза Дарвіна

Фонд Чарльза Дарвіна (ісп. Fundación Charles Darwin, англ. Charles Darwin Foundation) — природоохоронна організація, заснована в 1959 році під патронажем ЮНЕСКО і МСОП.

Метою фонду є збереження екосистем Галапагоських островів.

Фонд керує Дослідницькою станцією Чарльза Дарвіна на острові Санта-Крус, де проводяться наукові дослідження та організовани освітні курси по збереженню природи.

Станція має штат біля 100 дослідників, викладачів, добровольців та інших працівників зі всього світу.

Фонд підтримує тісні контакти з урядом Еквадору та адміністрацією Національного парку Галапагос з метою підтримки заходів по збереженню природи островів.

Штаб-квартира фонду зараз знаходиться в місті Пуерто-Айора на Галапагоських островах.

Офіційна сторінка 

Чорнобильський форум

Чорно́бильський фо́рум (англ. Chernobyl Forum) — форум, який Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заснувало в 2003.

У Форум увійшли вісім агентств ООН, Всесвітній банк, а також представники трьох держав, найбільш постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС — Білорусі, Російської Федерації і України. У роботі Форуму передбачається також участь інших міжнародних та всесвітньо визнаних національних організацій і фахівців, які внесли свій внесок в оцінку наслідків аварії та ліквідацію наслідків аварії. Не слід плутати цей форум з Чорнобильським форумом економічного розвитку.

Цілі Чорнобильського форуму

Дослідити і удосконалити дані наукового аналізу довгострокових наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для навколишнього середовища і здоров'я населення з метою вироблення єдиного погляду на цю проблему.

Визначити можливі прогалини у наукових дослідженнях, що стосуються наслідків для навколишнього середовища і здоров'я населення, викликаних радіацією або радіоактивним забрудненням, вказати на нові напрями роботи відповідно до проведеного в минулому аналізу ситуації і поточною роботою і проектами.

Сприяти виконанню виправданих з наукової точки зору програм з ліквідації наслідків аварії, включаючи об'єднані програми організацій, що беруть участь у Форумі.

Сторінка Форуму на вебсайті МАГАТЕ

 

"Життя" центр громадянського представництва

Громадянська організація "Центр громадянського представництва "Життя"  зареєстрована в серпні 2009 року з метою об'єднання зусиль громадськості, громадських активівстів та громадських адвокатів для впровадження системних змін у сфері контролю над тютюном в Україні.

Основним завданням Центру "Життя" є впровадження національного анти тютюнового законодавства в Україні, представництво прав та інтересів громадян у сферах громадського здоров'я.