Нобелівські лауреати
Загальна інформація
Рік присвоєння нобелівської
премії Прізвище та ім’я
нобелівського лауреата Тематика економічних
досліджень 1969 Рагнар Антон Кіттілх Фріш, Ян Тінберген За створення і застосування динамічних моделей до аналізу
економічних процесів 1970 Пол Ентоні Семюелсон За наукову роботу, що розвинула статичну і динамічну економічну
теорію та сприяла підвищенню рівня аналізу в економічній науці 1971 Саймон Сміт Кузнець За емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання 1972 Джон Річард Хікс та Кеннет Джозеф Ерроу За новаторський внесок у загальну теорію рівноваги і теорію
добробуту 1973 Василь Васильович Леонтьєв За розвиток методу «витрати – випуск» і за його
застосування до важливих економічних проблем 1974 Карл Гуннар Мюрдаль та Фрідріх Авґуст фон Гайєк За основні роботи з теорії грошей і економічних коливань і
глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних та
інституціональних явищ 1975 Леонід Віталійович Канторович та Т'яллінг Чарльз Купманс За внесок у теорію оптимального розподілу ресурсів 1976 Мілтон Фрідмен За досягнення в галузі аналізу споживання, історії грошового
обігу і розробки монетарної теорії, а також за практичний показ
складності політики економічної стабілізації 1977 Бертіл Готтхард Олін та Джеймс Мід За новаторський внесок у теорію міжнародної торгівлі, і
міжнародного руху капіталу 1978 Герберт Саймон За новаторські дослідження процесу ухвалення рішень у рамках
економічних організацій 1979 Теодор Вільям Шульц та Вільям Артур Льюїс За новаторські дослідження економічного устрою країн, що
розвиваються 1980 Лоуренс Роберт Клейн За створення економічних моделей і їх застосування до аналізу
коливань економіки та економічної політики 1981 Джеймс Тобін За аналіз стану фінансових ринків і їх впливу на політику
ухвалення рішень в області витрат, на положення з безробіттям,
виробництвом і цінами 1982 За новаторські дослідження промислових структур функціонування
ринків, причин і наслідків державного управління 1983 Жерар Дебре За внесок у наше розуміння теорії загальної рівноваги і умов, за
яких загальна рівновага існує в деякій абстрактній економіці 1984 Річард Стоун За фундаментальний внесок у розробку системи національних
рахунків й істотне вдосконалення основ емпіричного економічного
аналізу 1985 Франко Модільяні За аналіз поведінки людей стосовно їх заощаджень 1986 Джеймс Макґілл Б'юкенен За дослідження договірних і конституційних основ теорії
прийняття економічних і політичних рішень 1987 Роберт Мертон Солоу За фундаментальні дослідження в області теорії економічного
росту 1988 Моріс Алле За внесок у сучасну економічну теорію, пов’язаний із розробкою:
загальної теорії рівноваги й оптимального розподілу ресурсів,
теорії капіталу й економічного зростання, теорії грошей і циклів,
теорії вибору в умовах ринку 1989 Трюґве Маґнус Гаавельмо За його роз'яснення в основах теорії ймовірностей і аналіз
одночасних економічних структур 1990 Гаррі Марковіц За створення теорії вибору портфельних інвестицій Мертон Говард Міллер За фундаментальний внесок у теорію фінансування корпорацій Вільям Шарп За внесок у теорію формування ціни фінансових активів 1991 Рональд Гарі Коуз За відкриття і пояснення сутності трансакційних
витрат та майнових прав для інституціональної
структури та функціонування економіки 1992 Гері Стенлі Беккер За розширення сфери застосування мікроекономічного
аналізу на широкий діапазон людської поведінки та взаємодії
між індивідами 1993 Роберт Вільям Фогель та Дуглас Сесіл Норт За внесок в оновлення досліджень економічної історії з
застосуванням економічної теорії та кількісних методів з метою
пояснення економічних та інституціональних змін 1995 Роберт Емерсон Лукас За розвиток і застосування гіпотези раціональних очікувань,
трансформацію макроекономічного аналізу і поглиблення розуміння
економічної політики 1996 Джеймс Міррліс За вклад в економічну теорію стимулів за наявності асиметричної
інформації Вільям Вікрі За схему аукціону (торгів) — класичний взірець асиметричної
інформації 1997 Роберт Мертон За роботи з ціноутворення на опціони і пасиви корпорацій Майрон Сам’юел Шоулз За розробку нового методу визначення вартості «вторинних»
(похідних) паперів 1998 Амартія Кумар Сен За внесок в економічний аналіз добробуту населення 1999 Роберт Александер Манделл За аналіз монетарної і фіскальної політики при різних обмінних
курсах і за аналіз оптимальних валютних зон 2000 Джеймс Джозеф Хекман За розвиток теорії та методів аналізу соціально-економічних
факторів і, зокрема, залежності рівня освіти, місця проживання від
економічних умов життя конкретної особи Данієль Мак-Федден За розробку теорії і методів для аналізу дискретного вибору 2001 Джордж Акерлоф, Майкл
Спенс та Джозеф Юджин Стігліц За аналіз ринків з несиметричною інформацією 2002 Даніель Канеман За застосування психологічної методики в економічній науці,
особливо — під час дослідження формування думок і ухвалення рішень
в умовах невизначеності Вернон Ломакс Сміт За лабораторні експерименти як засіб в емпіричному економічному
аналізі, особливо в аналізі альтернативних ринкових механізмів 2003 Роберт Фрай Енгель За метод аналізу тимчасових рядів в економіці на основі
математичної моделі з авторегресійною умовною гетероскедастичністю
(ARCH) Клайв Вільям Джон Грейнджер За метод коінтеграції для аналізу тимчасових рядів в
економіці 2004 Кідланд Фінн Ерлінг та Едвард Прескотт За внесок у вивчення впливу фактора часу на економічну політику
і за дослідження рушійних сил ділових циклів 2005 Ізраель (Роберт Джон) Ауман та Томас Кромбі Шеллінг За поглиблення розуміння суті конфлікту і співпраці шляхом
аналізу теорії ігор 2006 Едмунд Фелпс За аналіз міжчасового обміну в макроекономічній політиці 2007 Леонід Соломонович Гурвич, Роджер Брюс Майєрсон та Ерік Старк
Мескін За створення основ теорії оптимальних механізмів 2008 Пол Робін Кругман За аналіз структури торгівлі і географічного розподілу
економічної активності 2009 Елінор
Остром та Вільямсон Олівер За дослідження в галузі економічного управління 2010 Пітер Артур Даймонд, Дейл Томас Мортенсен та Крістофер
Антоніо Піссарідес За дослідження ринків з моделями пошуку 2011 Томас Сарджент та Крістофер Альберт Сімс За емпіричні дослідження причинно-наслідкових зв’язків у
макроекономіці 2012 Елвін Еліот Рот та Ллойд
Ставелл Шеплі За теорію стійкого розподілу та практику моделювання ринку 2013 Юджин Фама, Ларс Пітер
Хансен та Роберт Джеймс Шиллер За емпіричний аналіз цін на активи 2014 Жан Тіроль За науковий аналіз ринкового впливу і регулювання 2015 Ангус Дітон За аналіз споживання, бідності та добробутуСписок лауреатів
Нобелівської премії з економіки
Обгрунтування
1994
Джон
Харсані, Джон Форбс Неш та Райнхард Зелтен
За аналіз рівноваги в
теорії некооперативних ігор
